На відкриття пам’ятника Івану Мазепі, яке заплановане 5 травня мають прибути два Президенти України – Петро Порошенко та його попередник Віктор Ющенко.
Про це заявив голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський на прес-конференції. Мазепинське свято відбудеться 5 травня у Полтаві у сквері неподалік Свято-Успенського кафедрального Собору УПЦ Київського Патріархату та хати садиби Івана Котляревського.
_146166122112.jpg){kind=icon}
На відкриття пам’ятника Івану Мазепі, яке заплановане 5 травня мають прибути два Президенти України – Петро Порошенко та його попередник Віктор Ющенко.
Про це заявив голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський на прес-конференції. Мазепинське свято відбудеться 5 травня у Полтаві у сквері неподалік Свято-Успенського кафедрального Собору УПЦ Київського Патріархату та хати садиби Івана Котляревського.
Історія створення:
У 2005 році Микола Кульчинський запропонував головному архітектору м. Полтави Михайлу Юхименку встановити у місті пам’ятник Іванові Мазепі. Ідея була погодили з тодішнім міським головою Анатолієм Кукобою. Незабаром з’явилося рішення виконкому міськради з проведення Всеукраїнського конкурсу на кращий проект та створення журі.
У 2007 році очільник просвітян Полтавщини звернувся до тодішнього Президента з пропозицією вшанувати на високому патріотичному рівні подвиг повстання гетьмана проти московської деспотії. 9 жовтня 2007 року Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу». Ним облдержадміністрації доручалося спорудження пам’ятника , органам місцевого самоврядування - відведення земельної ділянки, а Кабінету міністрів у проекті Державного бюджету окремим рядком передбачити субвенцію Полтавській області на спорудження пам’ятника у сумі 1млн. 700 тисяч грн., що й було проголосовано при схваленні бюджету Верховною Радою.
22 серпня 2008р. під тиском патріотичної громадськості міська рада схвалила рішення про погодження місця розташування пам’ятника гетьману України Іванові Мазепі у м. Полтаві на Соборному майдані. Але…Далі - суцільні бюрократичні рогатки і відверта , публічна позиція несприйняття ідеї просвітян і Указу глави держави. В унісон діяли як тодішній міський голова Андрій Матковський (тоді належав до БЮТ), так і тодішній голова обласної ради , регіонал Олександр Удовіченко. Цікаво, що міністр закордонних справ РФ тоді заявив чітко і недвозначно. Мовляв, «спорудження пам’ятника Мазепі у Полтаві суперечить національним інтересам Росії». Цілком очевидно, кому служили полтавські чиновнички - «дядьки отечества чужого» ( за Тарасом Шевченком). Залізобетонний мур українофобський мур не вдалося здолати навіть тодішньому голові ОДА Валерію Асадчеву...Наслідок бюрократичних маніпуляцій - кошти субвенції повернуто до держбюджету.
Збір коштів
Серед жертводавців - українські патріоти з Полтавщини, Донецька, Луганська, Львова, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Криму, центральної України, Москви, Санкт-Петербурга, Чікаґо, Філадельфії… Для того, щоб зібрати кошти, люди збирали пожертви організаціями, продавали картини, влаштовували аукціони та концерти. Наприклад, музикант Олег Скрипка провів благодійний концерт, з якого віддав 40 тисяч гривень, а полтавський художник Сергій Гнойовий віддав 10 тисяч від продажу картини «Різдво». Як зауважив Микола Кульчинський , гроші несли навіть діти — учитель історії Сергій Остапієнко з Полтавської школи № 7 приніс гроші — по 1-2 гривні, які діти «зекономили на забавках». Народ проголосував за пам’ятник своїми кревними… Полтавський осередок «Просвіти» пообіцяв, імена всіх жертводавців будуть викарбувані на спеціальній таблиці.
Ініціативу збору коштів підтримав Валерій Асадчев. Найбільші суми пожертвували - Валерій Головко (320 тис. грн.), Віктор Ющенко (250 тис. грн.), «Укрексімбанк» (100 тис грн..), Кутовий Тарас (50 тис. грн.), Віктор Бугайчук (55 тис. грн.), Олег Скрипка (40 тис. грн. ), Микола Кульчинський (35 тис. грн. ), художники Полтави (40 тис.грн ), Сергій Гнойовий (10 тис. грн.), Віра та Богдан Боднаруки (товариство української мови у Чікаго) (10 тис. грн.).
Тож, у 2009 р. пам’ятник та постамент було виготовлено. Загальна вартість склала 1 млн. 784 тис. 369 грн. Архітектор - Віктор Шевченко, скульптори - Микола Білик та Назар Білик.
Проте встановити його не дозволили. Протягом цього часу пам’ятник зберігали на території Київського творчо-виробничого комбінату «Художник». Лише після Революції Гідності справа зрушила з мертвої точки при голові ОДА Віктору Бугайчуку. А після призначення голови ОДА Валерія Головка встановлення пам’ятника набрало реальних обрисів. За фінансового сприяння Валерія Головка оплачено борги та профінансовано проектну документацію.
Микола Кульчинський закликав патріотів з усієї України на мазепинське свято , що відбудеться о 12 -00 год 5 травня. Очікується участь Президента Петра Порошенка, третього президента Віктора Ющенка, предстоятеля Української православної церкви Київського Патріархату, його Святість Патріарха Київського і всієї Руси - України Філарета, віце-прем’єра КМУ В’ячеслава Кириленка, співорганізатора днів кіно всеукраїнського фестивалю «Мазепа-фест» кінорежисера Михайла Іллєнка. Заслужений артист України Тарас Компаніченко і його гурт «Хореа козацька» виконає музичні твори епохи мазепинського бароко. «Сьогодні настав час усвідомлення всім українським суспільством колосального значення для нашої сучасності і для нашого майбутнього тих постатей української історії , які клали своє життя на вівтар України. Серед них – постать гетьмана обох берегів Дніпра Івана Мазепи є справді надзвичайно величною. Недарма український народ склав прислів’я «Від Івана до Богдана не було гетьмана!». Недарма російські поневолювачі називали цілі покоління борців за нашу національну державність мазепинцями. З усіх гетьманів України Іван Мазепа був чи не найвідомішим у Європі, де його шанували і йому співчували. Адже Іван Мазепа протягом 22 років будував Українську державу на засадах європейських цінностей - пошанування прав людини і нації, верховенства права, свободи і справедливості», - підсумував свою промову Микола Кульчинський.
Відредаговано Майя, 26 квітень 2016 - 14:43.
