416 відповідей у цій темі

[Jilly]

 

В скором времени планируем с мужем поездку во Львов. Будем там уже в третий раз, и основные туристические объекты уже видели

Что такого еще интересного посмотреть, куда сходить? также интересны какие-то небанальные экскурсии

и еще интересуют реальные отзывы о жилье (думаем снимать квартиру, предыдущих 2 раза так и делали, можно в принципе туда же, но мне хочется на новое место)) ) 

 

ну и в общем приглашаю всех кому есть чем поделиться в этой теме, думаю многим будет интересно

[Милочка]

Танюш, буде час я трішки опишу тобі, бо є що сказати тільки фото не має та і часу.Тож згодом зроблю підбірку

[Милочка]

Тань, забула запитати - Ви їздили екскурсійними автобусами по місту?

[Jilly]

ні, і взагалі на екскурсіях не були, самостійно гуляли )

[Милочка]

Ну що?Розпочну))))

І так, щоб побачити повну красу Львова мало навіть неділі. Він дуже багатий архітектурою(особливо це пов"язано з церквами), яку прості туристи не бачать(потім добавлю фото с мого району)

Для того, щоб побачити туристичну красу неділі вистачить в режимі - "постійний рух")))

Я б радила розпочати свій рух з туристичного автобуса "Чудо тур" по маршруту "Великий центр". Екскурсія займає 1,5 години, але завдяки ньому ви зможите скласти свій подальший рух. Відмітити те, щоб вам хотілось точно відвідати.Розповідають, як для мене, замало, але орієнтують в витатних місцях класно)))Тож, щоб не гаяти час, я б радила розпочати з них))

 

В місті зараз дуже багато ремонтних дорожніх робіт, тому завдяки поїздці зорієнтуєтесь дене варто бувати. Так, наприклад, біля оперного театру зараз не приємно прогулюватись, бо гамір, шум машин, пиль від робіт.Я оминаю його.

Ну і про місця:

 

1. На першому місці в мене - "Церква Святих Ольги і Єлизавети" ( в туристичному "Церква Святої Єлизавети"). Це місце мене захоплює своєю красою.

Перший камінь майбутньої католицької церкви був закладений в 1903 році австро-угорським імператором Францом-Йосифом I. Монарх, відомий любитель жінок і розкішного життя, на схилі років прийняв рішення звести храм на честь своєї померлої дружини Єлизавети. Загинувши в 1898 році від рук терориста, Єлизавета залишилася єдиною любов`ю імператора. Більше 8 років зводилися стіни і куполи храму. Але довго стояти їм не довелося. Знаряддя Першої світової війни значно пошкодили зовнішній вигляд костьолу. Лише в 1991 році храм відродився. Перехід споруди під патронат української католицької церкви багато чого змінив у вигляді культової будівлі. У ході капітальної реконструкції був повністю відновлений його фасад. А за допомогою європейської католицької громади вдалося наповнити костел релігійними святинями. Сьогодні храм Ольги і Єлизавети - це один з найвищих костелів Львова (85 м). Змагатися з ним може хіба що Собор Святого Юра , який знаходиться неподалік. Особливий трепет у відвідувачів костелу викликає головна ікона - Розп`яття з пристоячими Марією та Іоанном. Перебуваючи по сусідству з 73-рубним духовим органом, святиня вражає своєю реалістичністю. Храм Святих Ольги і Єлизавети - католицький, але завжди відкритий для людей будь-якого віросповідання. Час роботи костьолу з 8 до 19:00 щодня.

 Але відчиненим його бачила тільки 2 рази(((Може то мені так щастило(((

2. Моя мрія "Личаківський цвинтар". Ще ніяк туди не попаду(((Далеко від нашого району, але помітка стоїть)))

 

 

Одне з найстаріших і найпомпезніших меморіальних кладовищ розташоване в Україні, у Львові. Це «Личаківський цвинтар». Його площа складає більш ніж 40 гектарів, а список відомих громадських та культурних діячів, які тут поховані, нараховує тисячі осіб. Зрештою, саме тут можна побачити унікальні надгробні скульптури, виконані відомими митцями, такими як Євген Дзиндра, Едмунд Яскульський, Абель Марія Пер’є та інші. Подейкують, прямуючи до Личаківського кладовища увечері, можна зустріти темну постать жінки, що прогулюється вулицею біля цвинтаря. Львів’яни розповідають, що колись один сміливий юнак спробував заговорити з цієї жінкою, але виявилося, що вона не має обличчя. Невідома постать жінки – не остання таємниця Личаківського кладовища. Якщо зібрати докупи усі легенди, якими оповите це місце, їх кількість не поступатиметься кількості цікавих місцин, які варто побачити у музеї-заповіднику. Так, одним із найцікавіших є пам’ятник митцю Артуру Гротгеру, колись закоханому у Ванду Монне. Молода пара познайомилася на балу і відтоді практично не розлучалася. Закохані часто гуляли на Личакові, і Артур якось сказав, що хотів би залишитися тут назавжди. Тому, коли у тридцятирічому віці чоловік помер від туберкульозу у Франції, Ванда продала усі свої цінні речі, аби перевезти тіло коханого до Львова та поховати на Личакові. Сьогодні легенду про вічне кохання Ванди та Артура розповідають у всіх закутках Львова, а дехто навіть стверджує, що бачив двох молодих людей, які гуляють на Личакові, тримаючись за руки. Проте найпопулярнішим місцем на Личаківському кладовищі залишається могила єпископа української греко-католицької церкви, чудотворця Миколи Чарнецького. На ній завжди горять свічки, завжди є живі квіти. Люди вірять, що відвідавши чудотворця, можна зцілитися. Дехто приходить до могили попросити про поміч, отримати надію. Поряд із романтичними та містичними історіями, Личаківське кладовище є справжньою скарбницею неповторних скульптур та надгробних пам’ятників. Перші поховання тут відбулися ще у 13 столітті, а саме кладовище було офіційно закладене у 1786 році. Нині тут налічують три тисячі надгробків, авторами яких є Антон і Іоганн Шімзеров, Гартман Вітвер, Пауль Еутеле, Сергій Литвиненко, Тадеуш Баронч, Григорій Кузневіч та інші. Тут також знаходяться могили таких відомих людей, як Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Марія Конопницька, Іван Крип’якевич, Ірина Вільде, Ігор Білозір, Віктор Чукарін та інші. На Личаківському кладовищі похований і відомий український журналіст Григорій Гонгадзе.
Своєрідним  ноу-хау в Україні та Європі є  недавно введені нічні екскурсії  на Личакові.Вхід: дорослий квиток – 10 грн., дитячий – 5 грн. Екскурсія – 50 грн. (більше 10 людей – 80 грн.) 

3. Палац Корнякта або так зване "Італійське подвір"я" (пл. Ринок 6)

 

 

У центрі історичного міста Львова на площі Ринок у будинку під номером 6 знаходиться палац Корнякта. Він належав найбагатшому купцю за всю історію Львова Костянтину Корнякту, якому за заслуги перед польськими королями було присвоєно дворянський титул і дозволено побудувати палац із шістьма вікнами. До справи взялись архітектори Барбон і Римлянин. У середині 17 століття палац став власністю польського короля Яна ІІІ Собеського, а зараз у ньому розташований історичний музей. У палаці побувало чимало видатних постатей, а у 1686 році між Росією та Польщею було підписано «Вічний мир».  За походженням Корнякт був греком і контролював торгівлю вином на всьому Чорномор’ї. На вході до кам’яниці висіла гілочка ялини – вона означала, що в цьому місці шинкують вином. У підвальному приміщенні знаходилась винарня і лише заможні львів’яни могли туди потрапити. Сьогодні всі бажаючі можуть її відвідати. Справжнє надбання палацу: його королівські зали, витримані в стилі ренесансу, а також готична зала – пам’ятка світської готики 15 століття. Неодмінно варто побачити Італійське подвір’я, розташоване у внутрішньому дворі палацу й оточене відкритою триярусною аркадою. Воно побудоване на кшталт двориків Риму та Флоренції. Влітку там працює кафе, а також проводяться незабутні концерти, фестивалі класичної та джазової музики. Мимоволі уявляєш себе мешканцем маленького італійського містечка з українським шармом. Крім того, можна відвідати цікаві виставки й  різноманітні художні акції, що проводяться там.   

[Милочка]

4. Домініканський собор. Він вау-вау-вау!!!!!!Там атмосфера в середині, дух....ну просто не має слів)))(пл. Музейна 1)

 

В 1749 р. був закладений фундамент за проектом інженера і архітектора Я. де Вітте. Будівництвом керував М. Урбаник, з 1764 г.— К. Мурадович, а закінчував фасад С. Фессінгер. До 1764 г. Домініканський костел був в основному завершений, але після пожеж 1766 р. і 1778 р. роботи відновилися. В 1865 р. за проектом архітектора Ю. Захарієвича до костелу прибудували чотириярусну дзвіницю. В 1895 р. був перебудований ліхтар на куполі, в 1905—1914 рр. реставрований інтер'єр. Собор побудований в стилі пізнього барокко за західноєвропейским зразком. Він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Возвеличує костел величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни XVIII ст. Над галереями — колони барабана, що підтримують купол. В інтер'єрі збереглися скульптуры С. Фессінгера. В 1956—1958 рр. велись реставраційні роботи. До собору примикає будівля монастирських келій, перебудована заново в 1556—1621 рр. і відновлена після пожеж 1766 і 1778 рр. Будівля кам'яна, прямокутна в плані, трьохповерхова, з двома внутрішніми двориками, з типовою для монастирських будівель коридорною системою планування і арковими перекриттями.

Цікаве рельєфне зображення знаходиться на фасаді Домініканського собору: собака на Біблії з палаючим факелом в зубах символізує чернечий орден домініканців, які називали себе «псами Господніми» – охоронцями і носіями Христової віри по всій Земній кулі. Сама назва ордену домініканців (Domini canus) дослівно перекладається, як «пси Божі».

Під куполом нефи, як антирелігіозний символ, повис маятник Фуко. І лише під час незалежності України в домініканському соборі знову відновились богослужіння. У наш час тут знаходиться греко-католицька церква, а в колишньому монастирі зберігся музей, правда, без явно виражених антирелігійних акцентів.

З домініканським собором пов'язана сумна історія казково багатої красуні Гальшки Острогської, яка любила князя Симеона Слуцкого. Не бажаючи виходити заміж за «назначенного» королем воєводу Луку з Гурки, Гальшка разом з матір'ю закрились в монастирі. До них під виглядом старця таємно пробрався князь. Влаштована воєводою-нелюбом облога в кінцевому результаті залишила монастир без води, і ченці вимушені були здатися. Гальшку силоміць вивезли в средньовічний замок в Шамотулі, де вона провела 14 років майже в повній ізоляції. Там і народилася легенда про «чорну княгиню», яка часто з'являлася у вікні замкової башти і була одягнена у все чорне.

 

5. Стрийський парк. В чоловіка була спроба його обійти.Ха-ха!!!!Майже 60 гектарів важко обійти стежинками))))А взагалі - варто потратити свій час.Дуже багато красивостей там.Я хочу туди ще)))

 

Стрийський парк (вулиці Паркова і Стрийська) – найгарніший і найбільший у місті, улюблене місце прогулянок львів’ян. Тут є прекрасний ставок з лебедями, засклена оранжерея з тропічними рослинами, штучні замкові руїни.

Через струнку і вишукану арку коринфського ордеру з боку вулиці Паркової ми потрапляємо у парк, який на початку двадцятого століття вважався одним з найгарніших парків Європи. Над штучним ставком з лебедями розташована велика засклена оранжерея ще кінця XIX століття з тропічними рослинами. Навколо неї та вглибині центральної алеї росте близько 260 видів рідкісних декоративних рослин. Серед екзотичних рослин – дивовижне дерево з віялоподібним листям – сучасник динозаврів. Біля декоративного каскаду росте тюльпанове дерево, батьківщина якого Північна Америка. 
У центрі нижнього партеру – пам’ятник польському національному героєві Яну Кілінському (1894 рік). У глибині тінистої алеї – штучні замкові руїни, зведені наприкінці XIX століття. 
У горішній частині парку залишилися деякі споруди, зведені для Крайової виставки 1894 року, зокрема колишній палац мистецтв, створений за проектом провідних львівських архітекторів. Особливе зацікавлення викликає унікальний барельєф тоталітарної епохи (1955 рік) з античними амурами і промисловим урбаністичним пейзажем та залишки скульптур у стилі соцреалізму вздовж головної алеї горішньої частини парку.  

Ну і музей зброї "Арсенал")))

Ну про банальну майстерню шоколаду, кави писати не буду. Також про пл.Ринок, чорну стіну.Це бачать всі. 

Хотіли потрапити в музей пивоваріння, але він зачинений на реставрацію. Посиділи в них в пабі в підземеллі, то я в повному розчаруванні - пиво що з пляшки "Думса"(і за таку ціну ), закуски не "вау" та ще й після того не можу дивитись на ковбаски(підтруїлась ними не я одна)

А ось сайт класний для планування відпочинку http://ua.igotoworld...a/home/home.htm

І по екскурсіям http://chudotour.com...isto-kokhannja/

[Jilly]

Люда, дякую)
подивилась на фото - може варто сходити на Личаківський цвинтар ще раз, ми там були у лютому, то все було засніжене, і якось він особливого враження не справив. На фото вище все в зелені, то виглядає гарніше

куди я точно ще раз хочу сходити - це Шевченківський гай (там знаходиться музей народної архітектури та побуту), я була в кількох подібних музеях в різних містах, але тут як на мене особлива атмосфера

З музеїв найбільше запам'яталися музей етнографії, і, несподівано для мене, - музей історії релігії.

(як буде час, доберусь до фотоархівів своїх, може ще щось цікаве згадаю і поділюся.)

[Милочка]

Привітик!Сьогодні був на диво чудовий день.Погода просто радувала(бо вчора цілий день йшов дощ).То ж ми зробили маленьку прогулянку.Фото мало, але залишу деякі відгуки.

І так.Попадає в чорний список...увага... Італійська піцерія Cosa Nostra.

Піца ніяка.З полтаським Паперончино просто не рівня. Суха і сиру просто не бачила.Пиво смачне, але відчувається, що розбавлене. Після цього нічого іншого навіть пробувати не хотілось.

Обслуговування: чекали хз скільки офіціанта, при тому що меню брали самі.Він прийшов та ще й з відчутним перегарчиком.І це елітна італійська піцерія...фу... Нікому не було цікаво нам чек принести.Насилу дочекались.Хотіли вже так піти.

Декор: приємний, але нічого з "вау". Якось для такої цінової політики і в такому місці(100м від площі ринок) могли б зробити краще.

Висновок: обходьте і на тратьте свій час і гроші.Є набагато кращі місця.

 

Проходимо трішки далі і бачино маленьке віконичко "Французькі млинці". От сюди варто кожному заглянути. Дууууже смачно!!! Люди цінують цей заклад.Буваю тут частенько, то тільки раз бачила маленьку чергу, а так - чоловік 20-40 стоїть перекривши вулицю. Ми з цікавості достояли черги і не пожалкували.Тому і вам совітую.

 

Проходимо по цій же вулиці ще трішки далі і бачимо піцерію на дровах "LaGrotta".

Декор: приємна обстановка в квітах. Зручне розміщення літньої зони.Є приємні пледики в які можна вкутатись і слухати вуличних музик адже вони часто грають біля цього закладу. Особливо на скрипці.Романтика... Але заклад не для сидіння в приміщенні, бо він зовсім маленький.В середині не зручно.

Обслуговування: трішки мляве, але приємне, вічливе.

Меню: піца була смачніша чим в італійській, дуже смачний чай і салати.

Загальне враження доволі не погане.Я б сказала середнє.Але по своїм можливостям працюють по максимуму. Ціна на їжу середня як для центру туристів. Можна поставити в "+"

 

Ну і на останнє - моя теперішня любофффф, яка потрапляє в кришталево білий список "Пивна рестарація Кумпель", що знаходиться біля готеля "Львів"

Всього не розповісти...туди потрібно потрапити.

Декор: мега-супер-пупер крутий.Туди заходиш і в тебе перхоплює дух.Все виконано зі смаком.Я в захваті!!!!!Ми сиділи на терасі зверху будинку.Мені не хотілось звідти йти

Меню: все просто смачнюще.Мої смакові рецептори отримали просто величезний екстаз.Хочу туди ще.Закуски гарячі в наборі різноманітні і кожна по своєму смачна. Картопля запечена з солінням м"якесенька, сочна. Мала з таким задоволенням її їла, що буває рідко. Десерти - ааааа, блаженство. Пиво - вау! Повару респект!

Обслуговування: захват...просто захват. Тебе привітно зустрічає дівчинка адміністратор при вході. привітно проводить до столу.Далі підходять відразу офіціанти(вони тільки хлопці). Це окремо захват.Вони знають кожну страву.ЇЇ склад, навіть те як вона готується.Враховують всі побажання

В мене не має більше слів, щоб виразити те як мені там сподобалось.Хочеться повертатись ще не один раз. Це мережа закладів тож є куди в них ще піти і подивитись нові ресторації.Правда потрібно приготуватись до не дешевих цін.Але воно варте!!!!!

Раджу всім потрапити хоч раз туди!!!Не пожалкуєте!

 

Далі буде!

[Jilly]

Тема закладів харчування у Львові невичерпна )))
 
Додаю свій голос і овації до Кумпеля
Ми були у іншому ресторані, за адресою Вінниченка, 6. Але про нього можна сказати все теж саме, обов'язково планую повернутися.

 
і ще заклад в мій білий список - "Зеник. Пиво з дерунами"
недорого (якщо я правильно пам'ятаю) і смачно(в цьому впевнена)

назву цієї страви нажаль не запам'ятала ))

а ще ми замовляли "тарелю дерунів" (там видів 6 різних дерунів) на трьох, то все доїсти не змогли, довелося забирати з собою, ще й на вечерю залишилось
 
а цього ресторану нажаль мені не взалося згадати назву, і адреси я не запам'ятала (раптом згадаю, або побачу його - то допишу)

знайшла - Чеська пивоварня Старгород
Інтер'єр ого-го - площа Ринок в мініатюрі, ціни теж ого-го) Мені не дуже сподобалось.. люблю більш затишні місця

[Эвер]

Тема закладів харчування у Львові невичерпна )))

Додаю свій голос і овації до Кумпеля
Ми були у іншому ресторані, за адресою Вінниченка, 6. Але про нього можна сказати все теж саме, обов'язково планую повернутися.


і ще заклад в мій білий список - "Зеник. Пиво з дерунами"
недорого (якщо я правильно пам'ятаю) і смачно(в цьому впевнена)

назву цієї страви нажаль не запам'ятала ))
а ще ми замовляли "тарелю дерунів" (там видів 6 різних дерунів) на трьох, то все доїсти не змогли, довелося забирати з собою, ще й на вечерю залишилось

а цього ресторану нажаль мені не взалося згадати назву, і адреси я не запам'ятала (раптом згадаю, або побачу його - то допишу)
знайшла - Чеська пивоварня Старгород
Інтер'єр ого-го - площа Ринок в мініатюрі, ціни теж ого-го) Мені не дуже сподобалось.. люблю більш затишні місця

Последнее заведени- ресторан Старгород. Слишком большой зал, как по мне, хотя и красиво. Радует,что светло, на фоне большинства полумрачных заведений Львова.
Цены -космос. Обратила внимание в меню на кровянку 100 грн порция 200 грамм.
При желании там можно попросить утроить экскурсию по их пивоварне. Мы были для разнообразия, но скука смертная.

[Эвер]

Моя гастрономическая любовь во Львове- маленькое кафе Иерусалим на ул.Личаковской. Забрели туда случайно, но при случае теперь будем заходить всегда.
Маленький зал стилизованный под квартиру любимой бабушки, обои в цветочек, старинные предметы и книги. Персонал - очень колоритная девушка в теле и маленький чернявый молодой человек, если бы мне сказали описать как выглядит еврейская пара, то я бы лучше не придумала!
Ощущение,что находишься в гостеприимной семье и спешить никуда не хочется, пьеш чай и читаешь книжечку "Габровськi приказки".
Самая вкусная на моей памяти картошка по-сельянски и лучший кофе, который пробовали во Львове.

[smakovska]

Люда, ви за одну прогулянку 4 рази поїли?

[Милочка]

Люда, ви за одну прогулянку 4 рази поїли?

неа, в різний час. просто фото вчорашні. Фотоапарат нарешті дістала))) Є ще про парочку закладів, але ще не зфотала))))

[Firefly]

Ми вчора теж відвідали Львів. Мало що із запланованого побачили, бо людей було дууууууже багато, після дощу всі вийшли на гарну погоду. Домініканський собор порадував своєю красою, ще й побачили церемонію вінчання. 

А так все бігли бігом, в Криївку забігли, копальню кави. Майстерня шоколаду переповнена людьми, пройти було неможливо.не дуже я люблю таку кількість людей

[yusua]

Щодо Львова, у кожного , мабуть э свої улюблені місцинки)) 

Коли приїздимо до Міста Лева на гостини наш Маст хев кав'ярня "Під синьою пляшкою". (вул. Руська 4)

Щоб потрапити до неї, треба уважно дивитись праворуч якщо йти від площі ринок) і на звичайнісіньких таких собі дверіх до підїзду побачите маленьку вивісочку (коли ми були останнього разу, то ця вивісочка була просто на папері А4 у файлику)), пройти потрібно крізь внутрішній дворик  и тунельчик , близько 1,8 м заввишки, і лише тоді, потрапите до кавярні. У всіх путівниках пишуть, що там постійні аншлаги, але , певно нам щастить, жодного разу не було такого, щоб не знайшлося столика для нас. Хоча квярня дуже маленька, столиків 6-7 + літній майданчк. Каква з вогником від "Синьої пляшки" рекомендую))

- внутрішній дворик на шляху до Синьої пляшки

- фото всередині))

- шлях крізь тунель і внутрішній двір))

[yusua]

Для тих хто любить пиво, непоганий паб Лінивий Пес, вулиця Краківська 9 

Оригінальна стилістика під "собаче життя") Меню у вигляді собачої кістки, на стінах фото собак в образах  "відомих постатей" - Черчіля, Мерилін Монро і таке інше))  раніше біля входу стоялла ще собача будка, але після того, як черговий турист на підпитку намагався у неї залізти, було вирішено її прибрати)) 

   

[yusua]

+100 за Кумпель, дуже классно і смачно)) 

Розрекламований ресторан Гасова Лямпа, п'ять поверхів тематичних зал, присвячених історіі цієї самої Лямпи)) вул. Армянська 20

- біля входу

  - панорма із 5 - го поверху ресторану (літня тераса)

 

- гостей на вході зустрічає ось такий персонаж))

[KalinKa-malinka]

Доброго дня всим, хто бере участь в цій розмові. Дуже хочеться відвідати Львів найближчим часом, але сумніваюся в тому , як краще їхати. Чи то через екскурсійне агенство, чи своїм ходом, чи на поїзді? І де краще зупинитися,можливо поділитеся корисною інформацією. Чи не буде потім проблемою замовити екскурсію вже у Львові, чи краще це зробити ще в Полтаві? Дякую всім, хто відгукнувся.

[yusua]

Доброго дня всим, хто бере участь в цій розмові. Дуже хочеться відвідати Львів найближчим часом, але сумніваюся в тому , як краще їхати. Чи то через екскурсійне агенство, чи своїм ходом, чи на поїзді? І де краще зупинитися,можливо поділитеся корисною інформацією. Чи не буде потім проблемою замовити екскурсію вже у Львові, чи краще це зробити ще в Полтаві? Дякую всім, хто відгукнувся.

Якщо на машині встановлено ГБО ї авто комфортне, то однозначно своєю машиною. Ми тиждень тому повернулися із подоожі Західною Україною, то вийшло недорого і зручно власним автомобілем. Якщо ви плануєте лише Львів - можна  і поїздом. Якщо є хочете ще і замки навколо Львова оглянути - то однозначно дешевше машиною вийде (якщо звісно є ГБО). Ніякий екскурсовод по замках не потрібен - забиваєте маршрут в GPS? і буде вам щастя))) (ми саме так и робили)))

Із екскурсіями у самому Львові проблем жодних немає - прямо на площі ринок є екскурсійні стійки, а також дівчата та хлопці, які вигукують запрошення на різноманітні екскурсіі містом - як класичні, так і тематичні - містичний Львів, екскурсії підземеллями або Нічний Львів.

Зупиняйтеся залежно від бюджету. Найдешевшим варіантом буде зняти квартиру - дешевше, ніж готель, і приватніше, ніж хостел))) Якща готові платити близько 1100 гривень за добу за номер - рекомендую готель Жорж у самісінькому центрі (площа адама Міцкевича 1) - неперевершені номери у найстарішому готелі України, вишукані сніданки і ідеальний сервіс)) Також у них є туристичні номери економ класу  від 500 грн за номер на двох із сніданком (номери без ванної кімнати)гарна квартира на двох - трьох осіб обійдеться близько 400 - 500 грн

Я би радила планувати подорож самостійно без туристичних агенцій. У Львові туристична інфраструктура розвинена достатньо, щоб навіть недосвічений турист відчував себе комфортно

[Eлeна]

Моё видение Львова