Медреформа и договора с семейниками
Розпочатий з Tash, 02 січ 2018 12:30
1258 відповідей у цій темі
#161Опубліковано 11 січень 2018 - 21:44
Я в цю тему не захожу, мені сорока на хвості донесла, що мене тут гукали)
Перше скажу, мене дивують відгуки, що в європі рекомендують все лікувати ібупрофеном, взагалі-то парацетамолом, ібупрофен не рекомендують при багатьох хворобах, я малій ним тільки усугубила пієлонефрит. Про систему) Вона не підходить більшості вихідців з країн СНД, бо тут, на їх погляд, не лікують) У нас один єдиний сімейний лікар з першого року життя тут, після роздумів, я навіть дітей (немовлятами) водила не до педіатра, а до неї, таке дозволяється, якщо в дитини немає якихось специфічних захворювань. Якщо лікар не на канікулах, вона приймає або в той же день, або на наступний. Якщо дитина захворіла і сімейний лікар відсутній, можна дзвонити на SOS Médecin, вони скерують що робити і можуть прислати бригаду парамедиків, якщо вважатимуть за потрібне, або чергового лікаря. Можна поїхати в urgence, де можна чекати 3-4 год (для дітей) і 12 год (для дорослих), якщо це не життєва небезпека. Якщо тебе забрали парамедики, то в черзі не чекаєш, бо вони забирають лише в критичних випадках. Нас забирали раз, коли малий упав зі сходів і була підозра не перелом носу. Приїхали через 7 хв після виклику. Про вузьких спеціалістів. Так, очікування довге, особливо якщо це гарний спеціаліст, і чим глибше в провінцію, тим очікування довше. Я пристосовуюся, наприклад, записуюся на прийом до гінеколога зразу після попереднього візиту, тобто за 6 міс і так я спокійна, що точно попаду вчасно. До педіатра, стоматолога, гінеколога, офтальмолога, дерматолога, не пам‘ятаю точно ще до кого, можна іти без направлення сімейного лікаря. Але я живу в паризькому регіоні і, коли мені припече, я можу записатися на прийом наступного дня в одному з приватних медцентрів в Парижі, там є всі спеціалісти, там я теж не оплачую, все покривається моєю страховкою. Для тих хто живе на периферії, в такому випадку залишається urgence. Взагалі, тут інше ставлення до деяких речей як, наприклад, висока температура. У Стефи у вересні був пієлонефрит, температуру 41.3 збивали аналогом панадолу, нітрохи не поспішаючи, сказали «треба збити, бо температура високувата») Нас не госпіталізували, хоча і пропонували, але дитина була в такому стресі, що її навіть не взяла маска з газом, тому вони запропонували поставити катетер і приїздити три дні на вливання АБ. При нескладних операціях госпіталізація триває 1-2 дні. Якщо один день, то самого не відпускають, а віддають комусь на поруки. Про вартість лікування мабуть немає сенсу говорити, бо все покриває страхування. Візит до сімейного коштує 25€ для дорослого і 30€ для дитини до 6 років. Дорослі платять 1€ франшизи, 60% покривається державним соцстрахом, все інше - приватними додатковими страховками. Там є різні формули, десь більше покриття на оптику, десь більше на зуби, кожен дивиться по своїх потребах. На роботі ця додаткова страховка платиться обов‘язково 50/50 з роботодавцем. Без рецепту в аптеці можна купити знеболювальне, якийсь рослинний сироп від кашлю і косметику) Ми ходимо в одну аптеку, нас знають і можуть наперед видати якісь ліки, якщо це вже було в моєму досьє, а я доношу рецепт. Перші роки мені було важко морально, я завжди боялася що ми захворіємо і помремо без допомоги))) везла тонну ліків з Украіни і тд. Зараз я бачу, що це реально діє, діти хворіють мало, в принципі, і це не затягується надовго. Так, бісить очікування до спеціалістів, бісить те що коли сімейний лікар у відпустці, то залищається лише швидка, але що поробиш, без мінусів ніяк) #162Опубліковано 11 січень 2018 - 21:44
Подключусь.
Польша. Единственный шок и минус для меня как мамы детей - медицина. В некоторых аспектах я уже начала ополячиваться. Надеюсь что скоро смирюсь и с медициной. Нам, с постсоветского пространства, сразу не понять и не принять их систему, но она работает, люди не умирают. Пока для себя вижу выход не болеть от слова вообще. Ну, и в отличии от Кати, мне ближе и реальней домой на Украину съездить #163Опубліковано 11 січень 2018 - 21:58
Господи, я б уже здуріла... Тут коли 39,5 я панікувала...
#164Опубліковано 11 січень 2018 - 21:58
Оля, меня удивило, что ибупрофен усугубил пиелонефрит. Как? Почему?
У дочки уже был 3 раза. Я знаю, что это наше слабое место и при подозрении сдаем мочу на анализ. Чем раньше определили, тем легче и быстрее лечение. И да, всегда АБ через катетер. Последний раз кололи вообще дома. Дочку парацетамол не берет вообще. У меня его даже в аптечке нет. Только нурофен форте. #166Опубліковано 11 січень 2018 - 22:11 Ібупрофен сприяє швидкому поширенню бактерій при сечостатевих інфекціях (дослівно), тому тільки парацетамол. Також його не можна ще при ряді захворювань (вітрянка, ангіна, здається). Нам АБ кололи 3 дні, тоді призначили в сиропі. У нас теж був рецидив, я купила тест і тепер сама можу визначити чи є інфекція, поки не зроблять аналізи. #167Опубліковано 11 січень 2018 - 22:58 Для нашего народа система медобслуживания за границей вызывает шок и многие боятся именно этих очередей к специалистам и ожидания. Но как говорит мой муж, как-то ж они там живут и вполне успешно, и не повымирали))) А вообще любые изменения у населения вызывают сопротивление и недовольство...хотим жить как там, но ничего не менять... #168Опубліковано 11 січень 2018 - 23:30 Ангина??? Хм, странно.. а если парацетамол не берет, что тогда? #169Опубліковано 11 січень 2018 - 23:40
Так, бактеріальні ангіни. я вже колись писала, тут навіть в аптеках при покупці ібупрофена питають для яких симптомів береш. не знаю, якщо парацетамол не бере, що тоді, мені казали лише парацетамолом і лише в сиропі, але він нам збиває, хоч і не так швидко як ібупрофен.
#170Опубліковано 12 січень 2018 - 09:10
Огромный жирный плюс в грядущих изменениях вижу в том, что возможно мы изменим отношение к здоровью в целом и к образу жизни. У нас жаловаться на состояние здоровья- это целая национальная забава, прямо гордятся люди болячками и сколько они денег отдали на лекарства. А спроси сколько потратил на профилактику и что сделал, чтобы не болеть- обидятся. У меня знакомый переехал в Финляндию, уехал толстеньким тюфячком, из тех,у которых в 30 лет пивной пузик. За год скинул 20 кг, бегает 8-10 км в день. Говорит, там все бегают, странно было не начать. Да, медицина специфическая, но нигде ничего не болит и его она не касается. Говорит, болеть как минимум неудобно. А у нас после 35- "в моём возрасте", после 50- я вообще молчу..Понятно, что не от хорошей жизни, но опять же пенять постоянно на государство нельзя. Никто насильно не впихивает в нас тонны майонеза и литры пива.
#171Опубліковано 12 січень 2018 - 10:25 Про ибупрофен и Испанию - я не знаю, такая ситуация по всей стране или нет, но это неоднократный опыт лечения разных болячек наших родственников из Гранады у своего семейного врача. Возможно, это ситуация только с их врачом. #172Опубліковано 12 січень 2018 - 12:27
У нас по жизни три национальные забавы: жаловаться (и не только на здоровье), ждать халявы и искать врагов, виновных в наших бедах. Менять способ жизни многим будет тяжело. Люди для изменений ждут то понедельника, до нового года, вот теперь реформы. Когда-то в теме про аптечки в дорогу выкладывали большие списки медпрепаратов, которые необходимо брать с собой на отдых. Люди едут отдыхать с "надеждой" поболеть. На мой вопрос, зачем выкидывать деньги на ветер, тем более нарушается температурный режим хранения, все же едут не на необитаемый остров, в нашем цивилизованном мире везде есть аптеки, возможность доехать до медучреждения,но меня зафукали - ну любит наш народ напичкать себя лекарствами без назначения доктора, потом напичкать другими, так как первые не помогли, потом лечить последствия лечения предыдущими лекарствами... С таким подходом наша нация не скоро станет здоровой, бег и спортзал тут не помогут, нужно менять комплексный подход.
#174Опубліковано 12 січень 2018 - 13:05
Не соглашусь с вопросом аптечки в дорогу. Может потому, что нет машины. Ну вот мало представляю себе удовольствие ходить среди ночи в чужом городе/селе и т.д. в поисках аптеки, чтобы купить парацетамол или смекту, это все с болью, диареей или температурой. Или с раной/ссадиной ехать туда же, чтобы антисептик и бинт купить. Или с солнечными ожогами топать за спреем. А вызывать скорую или обращаться в больницу с разбитой коленкой, температурой или головной болью считаю нерациональным, как и платить за такси, чтобы добраться до аптеки. Відредаговано Optimist, 12 січень 2018 - 13:07. #175Опубліковано 12 січень 2018 - 13:08
И эта аптека есть и работает, всего лишь нужно знать режим работы и это лучше, чем тащить пак лекарств. И не путай, есть необходимость, когда ты точно знаешь, что тебя укачивает и при смене воды расстройства, а есть на всякий случай:жаропонижающие, обезболивающие, адсорбирующие, глюкоза (её тоже советовали в навесок к тест-полоскам при ацетон), от поноса (а вдруг), от першения или боли в горле, от аллергии, от ожогов, от укусов насекомых, от насморка, для восстановления микрофлоры кишечника и т.д. - таблетки, порошки, мази, сиропы... #176Опубліковано 12 січень 2018 - 13:15
У нас с вами разный подход. Вы едите и думаете про болезни, а я про хороший отдых, наверное, поэтому у нас и не было проблем Мне проще сходить в аптеку при необходимости, чем спонсировать аптеки и выкидывать просроченные лекарства за ненадобностью. Я не настолько богата, чтобы кидать деньги на ветер. #177Опубліковано 12 січень 2018 - 13:28
Жень, ну ти не права тут. Аптечка швидкої допомоги повинна бути завжди - хоч вдома, хоч в дорозі. І так це від болю, для живота, від алергії. Я в дорогу беру ту ж аптечку, що в мене дома. Бо понос може статися і в мене, то хто піде в аптеку?
#178Опубліковано 12 січень 2018 - 13:36
Ой, спасибо!))) Вы же понимаете, что такой формулировкой называете меня богатой, еще раз спасибо, да еще и имеющей возможность бросать деньги на ветер))) Я предпочитаю быть готовой, предусматриваю риски, а не думаю про болезни. Когда, например, мы с мужем выезжаем на велосипедах в Опошню за горшочками или в Диканьку в музей, то берем рем. комплект для железных коней, не потому, что думаем о поломке, а потому, что хотим хорошо отдохнуть, а не ловить по трассе машину (и их там больше, чем аптек в городе), чтобы поделились нужными запчастями. Для меня это предусмотрительность одного характера. Відредаговано Optimist, 12 січень 2018 - 13:43. #179Опубліковано 12 січень 2018 - 13:40
а вот тут не соглашусь. Это должно быть всегда.
ппкс #180Опубліковано 12 січень 2018 - 13:52
Я выше уже писала
Рада, что наша семья изменила этот подход ещё лет 10 назад (и это благоприятно отразилось на здоровье членов нашей семьи): перестали возить с собой лекарства и на удивление мир не рухнул, критического ничего не происходило, в случае болезни (было пару раз) мы шли/ехали в аптеку и покупали необходимое лекарство. Не скажу, что было легко, самое тяжёлое - это психологически себя настроить, первые поездки три била по рукам себя, чтоб не захватить чего-то с собой, хотя бы один сиропчик, а потом втянулись и понравилось) ликвидировала аптечный склад дома и с тех пор его не расширяю.
0 користувачів читають цю тему0 учасників, 0 гостей, 0 анонімних користувачів |
Важливі повідомлення
Про рекламу на форумі читати тут. |