214 відповідей у цій темі

[TaMilka]

А вот здесь, на мой взгляд , спорный вопрос, роскажу почему: когда-то я завела розговор со свекровью на тему " муж в 30 лет" и она мне начала свою историю... :" когда мы были молодыми у нас доходило до розвода - муж (свекр) мог не ночевать дома, пил с друзьями , я думаю что изменял , с ребенком вобще не занимался никогда не в чем не помагал даже советом ... Было очень тяжело, плакала целыми ночами и не один год терпела это , когда силы казалось были исчерпаныи решила подать на розвод ... Но останавливал ребенок , только ради сына хотелось терпеть ети семейные ссоры и все думать - все будет хорошо! Вот так и вышло - все наладилось само собой ...перетерпя незгоды , мы притерлись к друг другу и не розрушили нашу семью" конечно эта ситуация имеет промежуток времени - 30 лет , но теперь я ( и думаю что много знакомых свекрови) могу назвать их семью - идеальной- муж забирает с работы , готовят в месте ужин, моют посуду( тоже в месте !!!!) ездят в двоем отдыхать и в санатории и везде , короче говоря он во всем ее поддерживает и помогает ! А когда- то я ее спросила : " вы его любите ? Даже за то , что он пречинял сколько боли?" ответ поразил : " люблю еще сильнее чем когда-то ... Но это вовсе не та юношеская любовь - это пройдена многие испытание НАСТОЯЩАЯ любовь"
Да , таких ситуаций не много но они ест !!!
И я на их примере - если есть какие-то разногласия в нашей семе все времья думаю: " это все временно"

Не буду сейчас ничего отвечать, чтобы не наговорить лишнего. У меня другое восприятие этой темы. В нашей жизни все временно.
Мне непонятна позиция Амброзии в таком плане:

действительно недовольства не проявляла: ни словом, ни мыслью, не эмоциями, ни делом. Всего, что муж от меня ждал, ему было достаточно (по моему мнению).

Теперь уже не пойму, какие чувства я испытываю к нему

В глубине души понимаю, что неправа тоже. У меня после родов - сдвиг по фазе - спишем на это. А муж-то не рожал))).

То есть своих тараканов в голове холим и лелеем, а муж - объелся груш, не имеет права на проявление эмоций и вообще с чего это он разнервничался. Может, как раз таки из-за того, что не всего ему и хватало-то? Тем более, так понимаю, он все старается делать для семьи.

Наверное, нужно поговорить с ним, выяснить, почему он мною недоволен, ведь что-то человека гложет

Как по мне, в этом "наверное" все и кроется. Вы уверены, что идеальны в отношении мужа, но получается, что это не совсем так, а обговорить эту тему с ним не сильно и стараетесь. От того, что вы подойдете к нему с нежностью, обнимите и поговорите о своих чувствах, о том, что вас тревожит, с вас не убудет

[Tanesk]

Как по мне, в этом "наверное" все и кроется. Вы уверенны, что идеальны в отношении мужа, но получается, что это не совсем так, а обговорить эту тему с ним не сильно и стараетесь. От того, что вы подойдете к нему с нежностью, обнимите и поговорите о своих чувствах, о том, что вас тревожит, с вас не убудет

Амброзия это очень хороший совет! Или Вы боитесь услышать что то о себе\отношениях\семье неприятное? Мне кажется, что Ваш муж тоже немного устал, вот и сорвался. Не надо сильно драматизировать, лучше поговорить и все выяснить

[Olga_pl]

весь день пыталась сформулировать свою мысль, несколько раз писала и стирала, а сейчас вот кратко получилось - без особой лирики, хочу сказать, что не фиг мужу невыспавшемуся под руку орать, и вообще, в подобных ситуациях муж всегда прав)))) даже если не прав - на то ты (не конкретно Амброзия, а любая другая в т.ч.)) и жена, чтобы он был всегда прав.

[Tala]

У Даши, по-моему, такая подпись - " Мужчина всегда прав. Если он не прав - значит это не ваш мужчина"

[Аделаида]

Це більш схоже на відносини типу "мама-синок", вам не здається? Принаймні, мій чоловік би довго сміявся, якби я почала таке говорити.

Все мы в душе дети Похвалить можно и не по-идиотски ))) А если это искренне "хвастовство" - то почему нет? Похвала любому приятна.

[Olga_pl]

У Даши, по-моему, такая подпись - " Мужчина всегда прав. Если он не прав - значит это не ваш мужчина"

да-да-да)))

[Polinka78]

Все мы в душе дети Похвалить можно и не по-идиотски ))) А если это искренне "хвастовство" - то почему нет? Похвала любому приятна.

Даш, так я ж не проти, якщо в когось це діє. Для мене це смішно, але, як виявилося, у мене взагалі погляди на сімейні відносини відрізняються від загальноприйнятих)
Ну і ще, особисто мене виводять з себе "поради" видрані з жіночих журналів, ну типу чоловік - примітивна істота, похвалиш його - і він як собачка кинеться виконувати всі команди, ну і тд)

[Мама Лена]

Даш, так я ж не проти, якщо в когось це діє. Для мене це смішно, але, як виявилося, у мене взагалі погляди на сімейні відносини відрізняються від загальноприйнятих)

а ну зажги тему))))

[Polinka78]

а ну зажги тему))))

Достатньо зайти в тему "Стосунки на відстані", щоб побачити думку більшості) я вже писала, що ми 8 років жили окремо. Старшого сина чоловік побачив вперше в 1.5 міс, коли народився менший - забрав з пологового і на наступний день поїхав на 3 місяці, я була сама з 2-ма дітьми. Ні на секунду не задумалася про те, що це ненормально. Я проти того, щоб чоловік сидів біля моєї спідниці, тоді коли в нього є якісь свої плани і мрії, тільки тому, що мені так хочеться.
Окремі спальні, відпочинок окремо від партнера я теж сприймаю нормально, тому що я вважаю, що в шлюбі люди мають право на особистий простір і особисті інтереси. "Голуби-неразлучники" - абсолютно не мій випадок)
Мій чоловік не пам'ятає абсолютно ніяких дат, крім мого дня народження, не дарує мені квітів на 8-ме березня і день Валентина - і мене це абсолютно не дратує, тому що не це характеризує чоловіка, головне, що у мене є відчуття, що я "за кам'яною стіною".
Багато чого написала і стерла, не готова я поки що)

[Мама Лена]

с раздельными спальнями я не согласна категорически, остальное обсуждаемо)))

[Polinka78]

с раздельными спальнями я не согласна категорически, остальное обсуждаемо)))

Лєн, якби ще 10 років тому мені чоловік запропонував спати окремо, я б подумала, що все - кінець коханню

[Мама Лена]

Лєн, якби ще 10 років тому мені чоловік запропонував спати окремо, я б подумала, що все - кінець коханню

я предлагаю зимой спать под двумя одеялами, а муж это воспринимает, как первый шаг к разводу))))

[Mila*]

я предлагаю зимой спать под двумя одеялами, а муж это воспринимает, как первый шаг к разводу))))

А я своего прошлой зимой все таки убедила, так как ему было реально холодно ВООБЩЕ без одеяла

[Marusja]

весь день пыталась сформулировать свою мысль, несколько раз писала и стирала, а сейчас вот кратко получилось - без особой лирики, хочу сказать, что не фиг мужу невыспавшемуся под руку орать, и вообще, в подобных ситуациях муж всегда прав)))) даже если не прав - на то ты (не конкретно Амброзия, а любая другая в т.ч.)) и жена, чтобы он был всегда прав.

Тему только читаю, но эта мысль возникла сразу.

[Mama Tanja]

Достатньо зайти в тему "Стосунки на відстані", щоб побачити думку більшості) я вже писала, що ми 8 років жили окремо. Старшого сина чоловік побачив вперше в 1.5 міс, коли народився менший - забрав з пологового і на наступний день поїхав на 3 місяці, я була сама з 2-ма дітьми. Ні на секунду не задумалася про те, що це ненормально. Я проти того, щоб чоловік сидів біля моєї спідниці, тоді коли в нього є якісь свої плани і мрії, тільки тому, що мені так хочеться.
Окремі спальні, відпочинок окремо від партнера я теж сприймаю нормально, тому що я вважаю, що в шлюбі люди мають право на особистий простір і особисті інтереси. "Голуби-неразлучники" - абсолютно не мій випадок)
Мій чоловік не пам'ятає абсолютно ніяких дат, крім мого дня народження, не дарує мені квітів на 8-ме березня і день Валентина - і мене це абсолютно не дратує, тому що не це характеризує чоловіка, головне, що у мене є відчуття, що я "за кам'яною стіною".
Багато чого написала і стерла, не готова я поки що)

У Вас очень сильная и, действительно, далеко не типичная женская позиция. Круто, как при этом удается чувствовать себя как за каменной стеной непонятно. Вы сильная личность, большинство женщин по-другому видят семейную жизнь.
А сон в одной постели с мужем или в разных, по моему мнению, абсолютно ни о чем не говорит. У меня была знакомая, которая с гордостью мне рассказывала, что сохранила любовь и обожание мужа благодаря тому, что всю жизнь спала с ним под одним одеялом, а спустя время, я узнала, что у него давно уже есть другая женщина, он не верен, и это не мешало ему спать под одном одеялом со своей женой...

[Eлeна]

чоловік - примітивна істота, похвалиш його - і він як собачка кинеться виконувати всі команди

Плюс миллион. Или советы "если муж устаёт на работе, нарядитесь в красивое бельё, поставьте романтическую мелодию, и он сразу потащит вас в постель". Да если человек устал на работе, хоть и без белья перед ним скачи, ляжет и уснёт. А на людей с эректильной дисфункцией или импотенцией такая примитивная завлекуха вообще не подействует. (Это дамочка спрашивала совета, как быть если секса нет несколько месяцев, муж хорошо зарабатывает, но редко бывает дома, и как побочный эффект - отсутствие интимной жизни.

Да и кто в роли советчиков выступает? Вряд ли там сидят профессиональные врачи с приставкой психо- и разбирают каждое письмо. Всё настолько индивидуально, что универсальный способ решения той или иной проблемы подобрать трудно.

[Юла]

Девочки, опять читаю темку и как то сама себе напросилась поговорка: " Бачили очi, що купували -тепер iжте хоч повилазьте !"

[felice]

Окремі спальні, відпочинок окремо від партнера я теж сприймаю нормально, тому що я вважаю, що в шлюбі люди мають право на особистий простір і особисті інтереси. "Голуби-неразлучники" - абсолютно не мій випадок)
Мій чоловік не пам'ятає абсолютно ніяких дат, крім мого дня народження, не дарує мені квітів на 8-ме березня і день Валентина - і мене це абсолютно не дратує, тому що не це характеризує чоловіка, головне, що у мене є відчуття, що я "за кам'яною стіною".
Багато чого написала і стерла, не готова я поки що)

думала, только у нас так
разница лишь в том, что отдельно не жили

[Ifigenija]

Девочки, опять читаю темку и как то сама себе напросилась поговорка: " Бачили очi, що купували -тепер iжте хоч повилазьте !"

А а а! Это мне мать такое говорила, когда у нас с мужем были разногласия после рождения ребенка Так он у меня очень заботливый папочка и часто недогадливый муж Поэтому мой вывод с
Наших ссор - Чего хочу - сразу говорю ( сам фиг додумается) . Меньше жаловаться маме и наконец иногда просто перетерпеть и забыть обиду.

Но это все при том , что мой муж реально хороший и заботливый семьянин, а без ссор и разногласий честно прожить в браке ( не обманывая) не возможно . ИМХО.

[Юла]

Достатньо зайти в тему "Стосунки на відстані", щоб побачити думку більшості) я вже писала, що ми 8 років жили окремо. Старшого сина чоловік побачив вперше в 1.5 міс, коли народився менший - забрав з пологового і на наступний день поїхав на 3 місяці, я була сама з 2-ма дітьми. Ні на секунду не задумалася про те, що це ненормально. Я проти того, щоб чоловік сидів біля моєї спідниці, тоді коли в нього є якісь свої плани і мрії, тільки тому, що мені так хочеться.
Окремі спальні, відпочинок окремо від партнера я теж сприймаю нормально, тому що я вважаю, що в шлюбі люди мають право на особистий простір і особисті інтереси. "Голуби-неразлучники" - абсолютно не мій випадок)
Мій чоловік не пам'ятає абсолютно ніяких дат, крім мого дня народження, не дарує мені квітів на 8-ме березня і день Валентина - і мене це абсолютно не дратує, тому що не це характеризує чоловіка, головне, що у мене є відчуття, що я "за кам'яною стіною".
Багато чого написала і стерла, не готова я поки що)

Все что Вы написали, характеризирует Вас как человека не строившего каких-то илюзий , Вы воспринимаете все так как оно и есть на самом деле - я 100% с огласна !!!