2692 відповідей у цій темі

[Kalinna]

Дівчата де можна купити Гаррі Потрера англійською мовою?

На амазоні (звернись до тих хто займається покупками з іноземних магазинів).

[Майя]

25 хороших книг, вышедших в 2014-м

http://www.the-villa...shedshih-za-god

[Мышутка]

Додивилася, що у нас на форумі є тема "книги". Тепер буду часто сюди заглядати. Останнім часом читаю не просто багато,а дуже багато. В основному з мобільного. Відпишусь про підсумки свого "читального" року. Отже, що сподобалося.

1. Стивен Чбоски "Хорошо быть тихоней". Тепер це моя улюблена книга (поряд із "Маленьким принцом" Екзюпері, "Волхвом" Дж. Фаулза та "Тронкою" О. Гончара)

Оповідь іде від імені підлітка, його світ, його переживання розкривають перед нами світ сучасної молоді - далеко не завжди привабливий, але тим не менш реальний, та в принципі і близький всім нам. Також твір насичений інтелектуально .  Ідея твору близька мені після (особливо після переосмислення всіх життєвих перипетій цього року) - ЖИТИ ТУТ І ЗАРАЗ!

2. Сергій та Марина Дяченки "Vita Nostra". Читала за порадою подруги. Це просто вибух мозку!!!! У жанрі фентезі. Дівчину змушують після школи вступити у невідомий провінційний університет спеціальних технологій. Студенти-потвори, дива і чарівні перетворення...

3. Р. Д. Коупленд "Пока подружка в коме". Здається, книга-антиутопія, виклик сучасному світові та його цінностям...

4. Дж. Макнот "Благословение небес". Єдиний жіночий роман, що я прочитала у своєму житті (ну не люблю я таку літературу ), і він мені реально сподобався!

5. "Рыжий кот по имени Боб" (автора не пам*ятаю). Твір із реальності. Історія про те, як кіт-приблуда врятував свого хазяїна - колишнього наркомана, турбота про тварину повернула його до нормального життя. Любителям котів сподобається ))

6. У. Грум "Форрест Гамп" - історія клінічного ідіота, що став мільйонером. За мотиивами книги знятий фільм

7. Ф. Достоєвский "Игрок". Історія людини, поглинутої пристрастю!.. Пристратю до гри...

(далі буде...)

[Kalinna]

Додивилася, що у нас на форумі є тема "книги". Тепер буду часто сюди заглядати. Останнім часом читаю не просто багато,а дуже багато. В основному з мобільного. Відпишусь про підсумки свого "читального" року. Отже, що сподобалося.

4. Дж. Макнот "Благословение небес". Єдиний жіночий роман, що я прочитала у своєму житті (ну не люблю я таку літературу ), і він мені реально сподобався!

Это последняя книга трилогии Раз и навсегда и Нечто чудесное ничуть не хуже. Люблю периодически почитать Макнот для души!

[Светлана]

Я тоже Макнот люблю, одну из немногих авторов женских романов, которые приятно читать. Еще хочу отметить Ирину (в другом издательстве Валентину) Мельникову. Интересная смесь детектива и любовной линии, неизбитые сюжеты. Читается быстро и приятно.

[smakovska]

Давно мене тут не було. Останній раз писала відгуки про книжки на початку травня.) Я іноді жалкую, що наше ГВ завершилось, бо тепер я стала читати значно менше.((

Ну що ж...

 

"Сад Гетсиманський" Іван Багряний

Важка книга, але я впевнена, що прочитати її повинен кожен українець, у якого ще є залишки бажання повернутися в СРСР. В ній описується, як жорстоко розправлялися з тими, хто просто любив свою країну, боровся за її незалежність. І як багато людей загинуло в тюрмах НКВС ні за що! Мільйони померло в цих тюрмах без слідства і суду. Хочеш позбавитися свого ворога, доклади, що він готує змову проти радянського режиму, і все - людини немає... 

Величезна жага до життя, сила волі, любов до своєї країни і своєї сім"ї - такі, як Яков Чумак, і є справжніми українцями.

«Один — то може бути ворог народу. Два — може бути. Сто — може бути. Тисяча — теж може бути. Але сотні тисяч! Але мільйони!! То вже не вороги народу. То є народ! Народ!»

 

"Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї" В. Лис

Назва була така багатообіцяюча, що я вирішила, що Лис написав чергову книгу про життя жінки на ім"я Пелагея. Виявилось, що автор зібрав в одній книзі спогади про свою бабусю, її історії, рецепти від хвороб і т. ін. Мене не вразило, але деякі історії були досить цікаві.

 

"Прислуга" К. Стокетт

Що книга, що фільм - супер! Читається легко, відірватися не можна, поки не дочитаєш останню сторінку.) Після неї захотілося ще щось прочитати про расову проблему, але поки що руки не дійшли. Хоча "Убить пересмешника" в рідер вже закачала.

 

"Без судьбы" Імре Кертес

Вирішила прочитати після "Уроків милосердя" Піколт. Тут теж про євреїв і концтабори. Хлопець-підліток потрапив спочатку в Освенцим, потім - в Бухенвальд. Тільки збрехавши, що йому вже є 16 років, він не потрапив в газову камеру. Старих та дітей відразу ставили в чергу "на газ". Дуже вразило, як людей сортували на тих, хто ще може працювати, і тих, кого зразу відправити в газову камеру. Причому все було так облаштовано, щоб до останнього люди не підозрювали про те, що потрапили в таку камеру. Їм навіть чисту білизну та полотенця видавали, тільки потім замість води пускали газ...

Мене здивувало закінчення книги. Бо там герой, який провів такі жахливі роки в концатаборах, жалкував (?) за тим часом. Йому радили забути все, щоб жити далі. А він не розумів, як можна забути те, що вже було? І як пояснити тим, хто там не був, що не все було погано в концтаборах.

"Ведь даже там, у подножия труб крематориев, было, в перерывах между муками, что-то похожее на счастье".

 

"Географ глобус пропил" О. Іванов

Непогана книга про неідеального вчителя, який, можливо, не зовсім правильними методами намагався зробити з дітей нормальних людей. Оце загнула!)) Трішки втомлювали описи природи і т.п., як на мене, дуже розтягнуто. Подивилася ще і фільм. Присутні деякі розбіжності, але книга сподобалася все-таки більше, чим фільм.

І ще, читаючи книгу, з"являється якесь відчуття безнадійності чи що...

[Yadik]

А я вся у "Волині" Самчука - масштабна книга!

[smakovska]

"Одного разу" Ірен Роздобудько

Не дивлячись на те, що це автобіографічна книга, Ірен вдалося зробити її цікавою. До речі, авторка, яка пише переважно українською, родом з Донецьку. Саме з цієї книги дізналася про любов Роздобудько до книг письменника Олександра Гріна і сама вирішила прочитати "Алые паруса" (да-да, я їх ні разу не читала)).

 

"Алые паруса" О. Грін

Я думаю, що навіть не читавши, всі знають сюжет цієї книги? Про дівчинку Ассоль, яка ще маленькою, почала чекати свого принца, який обов"язкового приплеве до неї на кораблі з "алыми парусами". Просто вона вірила в дива)) і її бажання здійснилося. Легка та наївна книга.

 

"Заплакана Європа" Н. Доляк

Ще одна книжка цієї авторки про наших за кордоном, які поїхали туди в пошуках кращої долі та з ціллю заробити грошей. Книга для тих, хто ще живе в рожевих окулярах і думає, що все, що "Європа" - це добре і що там можна жити, як у Бога за пазухою, не зробивши для цього нічого.

Цей роман автобіографічний. Причому авторська назва - "Біженка". Наталка Доляк, вже вагітна, тікала разом з чоловіком з СРСР, щоб знайти краще життя у Європі. Тепер у неї за плечима - 5 депортацій.

 

"Коханий волоцюга" Н. Гуменюк

Чесно кажучи, мене книга привабила, передусім, тим, що написала її дружина Володимира Лиса. Не можу сказати, що вона мене вразила чи особливо сподобалася. В ній зібрані невеликі повісті про кохання. Прочитати можна, але рекомендувати не буду.

 

 

Ось і все! Хух.) 

Зараз мучаю читаю "По ком звонит колокол" Хемінгуея. Якось важко дається, але вже половина прочитана.

Відредаговано smakovska, 03 січень 2015 - 19:02.

[Мышутка]

Сьогодні вночі дочитала "Жизнь взаймы" Э.М. Ремарк (причому коли дочитала, чітко на 99.9% книги - читаю з мобільного у "Фоліанті" - сіла батарея). Історія хворої на туберкульоз та гонщика. Цікаво, переосмислюються цінності життя, що ж насправді головне, а що другорядне. Сподобалася фраза із самого кінця роману, мабуть, особисто мені це зараз близьке - "— Я хочу обратно.

— Обратно? Куда? — осторожно спросил Волков.

Лилиан молчала.

— Я была на пути к возвращению, — сказала она наконец. — Хочешь верь, хочешь не верь.

— Почему бы мне не верить?

— А почему ты должен верить?

— Когда-то я поступил почти так же, душка. Много лет назад. А потом тоже вернулся.

— Почему?

Он посмотрел на нее.

— Место, где ты живешь, не имеет ничего общего с самой жизнью, — сказал он медленно. — Я понял, что нет такого места, которое было бы настолько хорошим, чтобы ради него стоило бросаться жизнью. И таких людей, ради которых это стоило бы делать, тоже почти нет. До самых простых истин доходишь иногда окольными путями."

 

А із "легенького" згадала, що читала ще влітку - "А что вы хотели от Бабы-яги?" та "Баба-яга бессмертна". Гумористична історія сучасної Баби-яги та Чахлика Невмирущого (Кощія Безсмертного). Казка в наші дні - читається легко, весело, відпочиваюче   

[Эвер]

Сьогодні вночі дочитала "Жизнь взаймы" Э.М. Ремарк (причому коли дочитала, чітко на 99.9% книги - читаю з мобільного у "Фоліанті" - сіла батарея). Історія хворої на туберкульоз та гонщика. Цікаво, переосмислюються цінності життя, що ж насправді головне, а що другорядне.

 Читала "Жизнь взаймы" несколько лет назад, деталей не помню, но помню свое ощущение, что сюжет слишком "театрален", обычные люди так себя не ведут. Вообще как то Ремарк мне не пошел. Начала читать "Искра жизни", но не смогла себя заставить, тяжелые события тяжело описаны. Может еще попробую вернутся к ней, может доросту))

[Эвер]

Из недавно прочитанного "Понедельник начинается в субботу" и "Улитка на склоне", Стругацких. Я не большой любитель фантастики, пожалуй Стругацкие - единственно возможный для меня вариант в этом жанре. Улитка - сложная вещь, но интересная. Описаны две части одного общества: Лес, где происходят странные жуткие вещи, и Лесоуправление - организация, которая  занимается делами леса, но по сути своей просто формальная пустая суета. Попав туда вырваться невозможно.  Меня книга зацепила, хотя возможно я и поняла ее не так как задумали авторы ( сами они говорили, что единицы только понимают это произведение).

 

Но последняя моя страсть - это Сименон.  За 1,5 месяца в отпуске я прочитала уже десятка 4 его книг ( предпочтительно про комиссара Мегрэ). Я обожаю то, как он описывает детали, фразы, вкусы, запахи, чувства, внешность, отношения. Начинаешь читать - и просто проживаешь все сам. Все естественно. никакого занудства. И хотя большинство из прочитанного - детективы, мне интересно просто погружаться в обстановку книги, кто в итоге окажется преступником - уже не так важно.  Особенно выделю его произведение " Кот". Описана сложная и парадоксальная сторона отношений пожилых людей. Такая себе бытовая драма. Меня впечатлила.

[Мышутка]

 Читала "Жизнь взаймы" несколько лет назад, деталей не помню, но помню свое ощущение, что сюжет слишком "театрален", обычные люди так себя не ведут. Вообще как то Ремарк мне не пошел. Начала читать "Искра жизни", но не смогла себя заставить, тяжелые события тяжело описаны. Может еще попробую вернутся к ней, может доросту))

 

Я теж Ремарка не люблю. Пару років тому починала "Три товарища", мабуть, за вишівською програмою - не змогла більше 10 сторінок, на цей раз читала просто тому що "завалялося" на мобільному. Може, він про такий історичний період писав, може, у самого такий світогляд... багато з чим не згодна теж

Из недавно прочитанного "Понедельник начинается в субботу" и "Улитка на склоне", Стругацких. Я не большой любитель фантастики, пожалуй Стругацкие - единственно возможный для меня вариант в этом жанре. Улитка - сложная вещь, но интересная. Описаны две части одного общества: Лес, где происходят странные жуткие вещи, и Лесоуправление - организация, которая  занимается делами леса, но по сути своей просто формальная пустая суета. Попав туда вырваться невозможно.  Меня книга зацепила, хотя возможно я и поняла ее не так как задумали авторы ( сами они говорили, что единицы только понимают это произведение).

 

Но последняя моя страсть - это Сименон.  За 1,5 месяца в отпуске я прочитала уже десятка 4 его книг ( предпочтительно про комиссара Мегрэ). Я обожаю то, как он описывает детали, фразы, вкусы, запахи, чувства, внешность, отношения. Начинаешь читать - и просто проживаешь все сам. Все естественно. никакого занудства. И хотя большинство из прочитанного - детективы, мне интересно просто погружаться в обстановку книги, кто в итоге окажется преступником - уже не так важно.  Особенно выделю его произведение " Кот". Описана сложная и парадоксальная сторона отношений пожилых людей. Такая себе бытовая драма. Меня впечатлила.

О, "Понедельник начинается в субботу" теж читала. Влітку. Щоб аж прямо  , то не скажу такого, але загалом сподобалося, з гумором, цікаво і головне - є ДУМКА!

[Эвер]

О, "Понедельник начинается в субботу" теж читала. Влітку. Щоб аж прямо  , то не скажу такого, але загалом сподобалося, з гумором, цікаво і головне - є ДУМКА!

 

У меня "Понедельник..." тоже в списке поднимающих настроение. Юмор Стругацких мне нравиться.

[Долечка]

- Елінор Портер "Полианна". Десь колись начиталася масу позитивних відгуків про цю книгу і чекала таких же емоцій. В результаті задоволення не отримала, тільки роздратування за витрачений час. Насправді, книга дитяча, в буквальному сенсі слова, було б дуже цікаво дізнатися, як її сприймають діти, але сину не підсуну) Мене дратувала ця занадто правильна головна героїня. Без сумніву, це дуже добре у всьому знаходити позитив, але ж не настільки приторно-солоденько. Не вірю я, просто, в казки, ще й такі наївні і неправдоподібні.

Ось тому я ніколи не читаю відгуки про книжку-фільм, щоб не розчаруватися після прочитання-перегляду.

Це дійсно дитяча книжка - Елінор Портер "Полианна", вона до мене потрапила зовсім випадково - я прочитала її на одному диханні - мабуть "в той день та в той час" вона потрапила до моїх рук. Я з превеликим задоволенням і насміялася, і наплакалася. То вже потім я дізналася яка вона видатна, а рік тому я просто прочитала дитячу книжку. Своїй манюні обов"язково "підсуну"))).   

 

До речі, саме цю книжку психологи досить часто радять тим своїм клієнтам, у яких зашкалює почуття обов'язку, які розучилися радіти і просто "жити". Це я теж вже потім дізналася.

 

Раджу всім дорослим, тільки сприймайте як дитячу, не більше, уявіть, що вам 8-10 років - отримаєте задоволення .

Відредаговано Долечка, 09 січень 2015 - 10:51.

[Polinka78]

Ось тому я ніколи не читаю відгуки про книжку-фільм, щоб не розчаруватися після прочитання-перегляду.
Це дійсно дитяча книжка, вона до мене потрапила зовсім випадково - я прочитала її на одному диханні - мабуть "в той день та в той час" вона потрапила до моїх рук. Я з превеликим задоволенням і насміялася, і наплакалася. То вже потім я дізналася яка вона видатна, а рік тому я просто прочитала дитячу книжку. Своїй манюні обов"язково "підсуну"))).

До речі, саме цю книжку психологи досить часто радять тим своїм клієнтам, у яких зашкалює почуття обов'язку, які розучилися радіти і просто "жити". Це я теж вже потім дізналася.

Раджу всім дорослим, тільки сприймайте як дитячу, не більше, уявіть, що вам 8-10 років - отримаєте задоволення .

Ну якщо ви в цій темі відписуєтесь, то явно лукавите, що відгуки не читаєте;-)

[Долечка]

Ну якщо ви в цій темі відписуєтесь, то явно лукавите, що відгуки не читаєте;-)

 

))) ммм... навіть і не знаю що відповісти

скажімо так - читаю, але не вникаю в відгуки по тих книгах, які ще не читала і з задоволенням читаю відгуки про ті книги, які сама вже читала

[Мышутка]

КНИЖКОВІ МАНЬЯКИ

Хотіла створити опитування, але "не в моїй компетенції".

Тому запитаю так. Дівчата, розкажіть, які книги читаєте - сучасну українську літературу, зарубіжні, класику чи що іще?

А які ваші книжкові "маньяцтва"-дивацтва?

 

Почну з себе. Читаю зараз дууууже багато. З мобільного. Читаю частовночі доти, доки не сідає батарея. Іноді читала на вулиці, коли йшли у магазин: одним оком дивилася, щоб малий не вліз у калюжу, а іншим - у телефон із книгою.

Читаю зараз переважно сучасну літературу, частіше (каюся!) - зарубіжну прозу, якщо трапляється на очі - то українську. З українських сподобалися Дяченки

[Juliett]

@Мышутка,

Я читаю разное, но 90% это детективы, 10%- все остальное, романы, классика. Не могу себя заставлять прочесть, если не интересно, то просто бросаю.. Украинские произведения читать не могу, почему-то не воспринимается, может просто хорошие авторы не попадались.. Пробовала читать пару раз книги из библиотеки, авторов не помню, т.к. даже не дочитывала. Все что здесь советовали даже не начинала, т.к. по описанию книги тяжелые очень, а я оч впечатлительная, буду потом ходить по 1000 раз ситуации обдумывать, поэтому мне проще читатть что-то легкое.

 

Если есть что посоветовать из укр.прозы, то с удовольствием послушаю рекомендации. 

[Асмо]

Я читаю разнообразную литературу, где наверное есть небольшой перевес в сторону фэнтези. Среди них Асприн, Фрай, Громыко, Мартин (ну Толкиен и Роулинг вообще вечны)) ) и тд

Среди самого любимого и расслабительного это Громыко, её конечно называют Великой Белорусской Писательницей, но по происхождению она украинка. Я вообще не смотрю на национальность автора, главное - чтобы книга была хорошая. Но украинского мне по душе еще не попадалось, из того, что в школе учили так вообще всё слишком темное, угрюмое и унылое, из современного попадался Дереш, лично для меня это вообще литературой назвать нельзя, это если мягко сказать. Перед тем как начать читать любую книгу, я иду на имхо, можно сколько угодно мне советовать что-то, но я не умею бросать недочитанным, поэтому без подтверждения того, что мне оно хоть капельку понравится, или как минимум не будет раздражать, я не начну читать книгу.

А, ну и Акунин у меня для чтения в ванной, чтобы электронку не испортить паром. Кстати, на днях дочитала Стасткого Советника, так долго неожиданно читалась, но мне вообще не нравятся обычно всё, что связано с революцией, но под конец хорошо пошла. Сейчас читаю относительно мало. Для меня самая большая проблема, что чтение нельзя с чем-то совместить, нужно и внимание и глаза чтобы заняты были. В то время, как рукоделие я совмещаю с сериалами и общением. А мне заниматься двумя и меньше занятиями одновременно обычно скучно.

[Маруська]

А я для любителей детективов, триллеров могу посоветовать Гиллиан Флин. У нее есть 3 книги: "Изчезнувшая"(скоро будет фильм, который я очень жду, нравится сравнивать книгу и фильм по книге), " Острые предметы" и "Темные тайны".

 Исчезнувшая в кино совсем не так воспринялась и показалась.

Тесс Герритсен читала детективы, последние книги про полицейскую-патологоанатома-священника еле осилила и то не все, но чтоб прям зацепило, то такого к сожалению не случилось, а я так надеялась)))) 

а из веселых - серия про Манюню, прежде описанная, просто суперски веселая и отличная. Читала и все время хотелось бастурмы и шашлыков)))) 

Відредаговано Маруська, 11 січень 2015 - 18:42.