Протягом останніх трьох тижнів Україною прокотилася хвиля дитячих самогубств. Як зазначив Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба є підстави вважати, що дитячі самогубства пов'язані з небезпечними «іграми» в мережі Інтернет.
Проблема дитячих суїцидів не нова. Щороку в Україні фіксують більше ста таких випадків. Проте, останнім часом в соціальних мережах почастішали випадки закликів до небезпечних ігор для дітей. Багато підлітків вже постраждало від суворих умов гри, челенджів та відео, які вони переглядають. Причиною такого зростання називають активізацію так званих
«груп смерті», на кшталт «Синього кита».
За даними МОЗ України, що грунтуються на висновках міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин.
Водночас, суттєву загрозу для життя, здоров’я, розвитку та безпеки дітей становлять не лише шкідливі і небезпечні інформаційні матеріали веб-сайтів та групи в соціальних мережах, вміст чи учасники яких можуть схиляти дітей до вчинення суїцидів, а також і прояви булінгу та сексуального насилля в мережі Інтернет. До таких проявів фахівці відносять так звані:
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій, що може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах; повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку, як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.
Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою, прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Алгоритм дій
щодо виявлення ознак перебування (можливого перебування) дітей на небезпечних соціальних сайтах мережі Інтернет
Останнім часом небезпечний флешмоб набуває поширення шляхом соціальних мереж Інтернету, що спонукає дітей та молодь до вчинення самогубств.
Діти, яким батьки та близькі мало приділяють своєї уваги, часто
«зависають» в Інтернеті , де масово вступають у різні закриті групи.
Адміністратори таких груп дають учасникам ряд завдань, останнім з яких завжди є самогубство. Маніпулювання вміло здійснюється на психологічному рівні. У разі невиконання фінальної частини «квесту», підліткам погрожують фізичною розправою не тільки з ними самими, а й з їх батьками та родичами.
Кілька слів, як працює ця система.
І етап. Модератор постійно проводить моніторинг індивідуальних сторінок неповнолітніх у соцмережах із метою виявлення дітей з депресивним психічним станом. За допомогою практик нейролінгвістичного програмування та інших психологічних прийомів схиляє дітей до різних дій та вчинків, які у подальшому приводять до вчинення суїцидів. Підліток цікавиться їх діяльністю та пише заявку для вступу.
II етап. Адміністратор у приватному чаті спілкується з дитиною, вивчаючи готовність її до самогубства, та затверджує кандидатуру для участі у закритій груп .
III етап. Схиляння дитини до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині каліцтва або заподіяння болю. Усі ці «квести» в обов'язковому порядку знімаються на відео. Однією з головних умов є недопущення розповсюдження інформації батькам та працшникам школи.
Обов'язковим завданням у «квестах» є нанесення самому собі тілесних ушкоджень у вигляді порізів різних частин рук та опублікування фотодоказів у закритому чаті. Така субкультура підліткового суїциду має розгалужену систему і поширюється у всіх регіонах. Слід зауважити, що до групи ризику потрапляють діти та молодь, які мають необмежений та безконтрольний доступ у соцмережах
. . .
1 СХИЛЬНІ ДО ВПЛИВУ ЗЗОВНІ.
Поради щодо безпеки дітей в Інтернет просторі.
1. Більше спілкуватися з дітьми, цікавитись їх справами. Забезпечити організоване дозвілля дітей, залучивши їх до участі у спортивних секціях, гуртках, заходах освпнього та культурного спрямування, духовного розвитку.
2. Звертати увагу на коло спілкування дитини, на наявність різниці у поведінці та спілкуванні в залежності від середовища спілкування (вдома, у школі, поза школою та ін.).
З. Перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах.
4. Обов'язково контролювати фото та відеофайли, які знаходяться в гаджетах дитини.
5. Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, у разі їх виявлення, з'ясовувати обстав ини, за яких вони з'явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження, які характеризують приналежність до тієї чи іншої
«небезпечної гри».
6. Установити на гаджетах дитини функцію «батьківський контроль». Дотримуватися порад поліції! У разі підозри щодо перебування (можливого перебування) дітей на небезпечних соціальних сайтах мережі Інтернет негайно повідомляти психологу та в подальшому узгоджувати будь-які д ії з інспектором ювенальної превенції або інформувати до поліції за номером«102»!
Головне Управління Національної поліції в Полтавській області.
Відредаговано mitera, 29 квітень 2021 - 10:27.
Ця тема заблокована
