2692 відповідей у цій темі

[Доминика]

начала читать книгу Молоко с кровью на укр.языком .прочла страниц 20 .сегодня пришла к маме нашла книгу на рус.языке .оказывается я прочла ее еще в 2010 году  .я даже не вспомнила что читала 

[nana]

А я сейчас читаю "Століття Якова" и просто живу в книге. Я даже сегодня специально поехала мыть машину, чтобы иметь свободных 40 минут для чтения.
Очень интересно, эмоционально, по-живому....

Лєна, ти меня заразила))) я прочитала і Століття Якова, і Соло для Соломії, чиала як навіженна))) по ночам до 3, а

прокидатися о 6, другого часу немала, скачала інші його романи, але не можу почати читати, бо знову затягне, а часу немає, а читати уривками ці романи не можливо, вони поглинають повністю

[Мама Лена]

Лєна, ти меня заразила))) я прочитала і Століття Якова, і Соло для Соломії, чиала як навіженна))) по ночам до 3, а

прокидатися о 6, другого часу немала, скачала інші його романи, але не можу почати читати, бо знову затягне, а часу немає, а читати уривками ці романи не можливо, вони поглинають повністю

Я зараз читаю Соло для Соломії. Дійсно два однакових романи, але з різними головними персонажами. Дещо змазала собі враження від Якова, не треба було так швидко починати Соло. Але погоджуюсь, що відірватись неможливо; в мене якраз зараз є можливість читати багато - машину забрали, користуюсь міським транспортом)))) А з Левади до Автовокзала добрих півгодини точно є)))

[smakovska]

Лєна, ти меня заразила))) я прочитала і Століття Якова, і Соло для Соломії, чиала як навіженна))) по ночам до 3, а

прокидатися о 6, другого часу немала, скачала інші його романи, але не можу почати читати, бо знову затягне, а часу немає, а читати уривками ці романи не можливо, вони поглинають повністю

Наташа, а які ще скачали? Я з позитивними враженнями після Якова і Соломії, почала бігом читати "Острів Сильвестра", але мені не сподобалося.( Зовсім не те.

 

Коли я вже знайду час відписатися про все прочитане...

[Мама Лена]

Наташа, а які ще скачали? Я з позитивними враженнями після Якова і Соломії, почала бігом читати "Острів Сильвестра", але мені не сподобалося.( Зовсім не те.

 

Коли я вже знайду час відписатися про все прочитане...

насолоджуйся канікулами))) потім відпишешся)))

[bil4enya]

І я прочитала і "Століття Якова", і "Соло для Соломії" з таким захопленням, якого давно не було. Смакувала кожне слово.Хотілося прочитати ще і ще, і в той же час так не хотілося, щоб закінчувалася книжка.

Навіть не знаю як точніше описати враження, але на душі так приємно і світло, а думки весь час повертаються то до Соломії, то до Якова.

[Polinka78]

Клуб читачів-полуночників) 

"Девушка в переводе" Джин Квок. Захоплива книжечка, хоча і на один раз. Історія дівчинки із Гонконгу, яка емігрувала з мамою в США. Цікаво було відчути різницю менталітетів, труднощі адаптаційного періоду, тягар відповідальності, який ліг на плечі дівчинки, її цілеспрямованість і щемливу турботу про маму. В кінці книги залишилося враження якоїсь незавершеності, але в цілому, легка книга на зовсім нелегку тематику. 

 

"Хозяйка гостиницы" И. Грекова. Проста і зрозуміла жіноча проза, можливо навіть занадто проста) Історія життя однієї жінки, Вірочки Бутової, паралельно - життя тих, хто її оточував. Чесно скажу, не дуже розумію тих, хто кладе своє життя на алтарь служіння чоловіку, особливо тих, хто думає що в цьому сенс буття. Хоча, в кожного своє щастя)

Сподобався образ старої актриси, колоритна дамочка, чудово вписалася в розповідь. 

Думаю, книга сподобається багатьом, по ній був знятий фільм "Благословите женщину", я його не бачила, так що не можу сказати, що краще. 

 

Прочитала дві книги Фенні Флег і таки ще раз переконалася в своїй любові до книг, в яких так цікаво і смачно описується провінційне американське життя. На мою думку, ці книги не дотягують до рівня "Смажених помідорів", але їх так легко і приємно читати, що я просто не можу їх не порекомендувати:

"Добро пожаловать в мир, Малышка!" Знову - потроху всього: гумору, горя, кохання, пршуків себе.  Є і інтрига, яка тримала майже до кінця книги і яка видалася спочатку фантастичною, але... що ми про це можемо знати... Дуже забавляв образ провінційної тітоньки - ну як можна бути такою наївною!))) Книга життєстверджуюча і захоплива, рекомендую!

 

"Рай где-то рядом". Деякою мірою, продовження попередньої книги, принаймні, діючі особи ті ж і дія відбувається пізніше. На перших сторінках я просто не давала сестрі працювати своїм сміхом, так мене смішила головна героїня, старенька Елнер. Книга, сповнена спогадів, світлої печалі і оптимізму. Це заїжджена фраза, знаю, але - частіше кажіть рідним і близьким, як ви їх любите, бо життя надто несподівана штука...

Що мені не сподобалося - трохи забагато казки, люблю більш реалістичні розповіді, але це не зіпсувало приємне враження від книги.

 

[smakovska]

Ну, нарешті я сюди добрела. Список буде великим.)

«Сон в начале тумана» Ю. С. Ритхеу

Зазвичай я такого не читаю, сестра порадила, сказала, що дуже цікаво описують життя людей на березі Льодовитого океану. Долю молодого хлопця Джона, який всю свою юність мріяв стати моряком і побачити світ, змінив один день… Він відмовився від усього: цивілізації, батьків, теплої домівки, достатку їжі, щоб все своє життя прожити на Чукотці в яранзі з людьми, яких щиро полюбив.

Spoiler

Дуже вразило, як померла його перша дитина із-за голоду взимку.(( Він її першу з місцевих поховав по нашим звичаям, бо всіх інших в землю не закопували.

«Гастарбайтерки» Н. Доляк

Непогана книга для тих, хто бачить світ заробітчан в рожевих окулярах. Вірю, що все це правда, бо чула схожі реальні історії від знайомих, які їздять на заробітки. Питання моралі про те, що одна людина, заробляючи гроші за кордоном, утримує всіх своїх близьких і далеких родичів, часто випливає у моїх думках. Ну невже в тих родичів немає й краплі совісті чи ну настільки погано живеться їм усім, щоб отак паразитувати??

«Всё лето в один день» Р. Бредбері

Я так зачиталася, що не помічала кількість сторінок, яка залишалася до кінця, тому кінець книги був для мене дуже неочікуваним.)) Виявляється, вона дуже коротка. Але цікава! Ммм, скажімо, про те, що треба насолоджуватися хвилинами радості і щастя, поки вони є, бо в наступний момент їх може і не стати… Як би ви відреагували, якби літо було тільки один день в рік?)

«Соло для Соломії» В. Лис

Дуже класна книга. Про долю жінки, яка все своє життя хотіла лиш одного – простого жіночого щастя: кохати та бути коханою. Чи то мамине життя повторювала (ім’я допомогло), чи так судилося…

Spoiler

Скільки коханих було, а ні з одним не прожила довго.

Люблю читати книги про партизанський рух початку минулого сторіччя (мабуть, таки справжня бандерівка))). Впевнена, що в цій книзі кожен знайде щось для себе.

«Острів Сильвестра» В. Лис

Я вже писала, перебуваючи в ейфорії від двох прочитаних книжок Лиса, вирішила повністю зануритись у цього автора. Я не можу сказати, що розчарування було повним, але… книжка більше не сподобалась, чим сподобалася. Про чоловіка, який приїздить на острів, щоб покінчити життя самогубством. Ну, і про те, що його спонукало так вчинити. В травні виходить нова книга Лиса – я дуже надіюся, що буде щось в дусі Соломії та Якова.

«Уроки милосердия» Д. Піколт

Перша книга в ел. форматі, яку я купила!) Про те, чи має людина право на прощення, якщо в своєму житті скоїла багато поганих вчинків. Нацист просить внучку єврейки, яка була в Освенціумі, простити та вбити його…

Детально описується життя євреїв в гетто, вивіз в концтабори, перебування в них… Жах, жах, жах… Не вдумуючись, легко від цього всього відкараскатись. Але коли читаєш, як дітей в гетто по сім’ях збирали і вивозили, коли сама вже мама… Це просто жахливо.

До речі, в книзі описується гетто, яке реально існувало – в польському місті Лодзі. Навіть прізвище старости (Румковський) в книзі реальне. А ще реально те, як він (сам єврей) просив інших євреїв (мешканців гетто) віддати йому своїх дітей, щоб він передав їх нацистам…((

Ось, знайшла його виступ.

«Отдайте мне своих детей»

«Гетто постиг тяжелый удар. Они требуют у нас самое дорогое - детей и стариков. Я жил и дышал вместе с детьми. Я никогда не думал, что мне придется своими руками принести эту жертву на алтарь... Вчера мне был дан приказ в течение дня отослать более 20000 евреев из гетто, и если я этого не сделаю, они сделают это сами. Мы искали выход... но, как это ни тяжко, мы должны взять на себя исполнение этого указа. Я должен выполнить эту тяжелую и кровавую операцию, я должен отрезать конечности, чтобы спасти тело!

Я сделал все, что мог, чтобы добиться отмены жестокого приговора. Когда я понял, что он не может быть отменен, я попытался добиться его смягчения. Только вчера я заказал регистрацию девятилетних детей. Я хотел спасти хотя бы детей в возрасте от девяти до десяти лет. Но они не дадут. Мне удалось одно: спасти детей старше десяти лет. Пусть это будет нашим утешением в нашей великой скорби.»

Spoiler

Господи, та як же можна вкласти в голові те, що рятуючи свою дитину і переховуючись в підвалі, сестра головної героїні випадково задушила свого сина?? Вона намагалась, щоб німці не почули його кашлю… Після цього сама стрибнула з мосту…

З більш ніж 200 тисяч євреїв, які ввійшли в Лодзі, в живих залишилося менше тисячі. До речі, сам Румковський по іронії долі теж в концтаборі помер.

«Дневник Анны Франк» А. Франк

Вирішила прочитати ще щось на тему Голокоста, скачала багатенько книг. Почала з цієї і зрозуміла, що вже її читала. Єврейська дівчинка почала вести свій щоденник в 13 років, а померла вже в 15 від тифу в концтаборі. А яке довге і, можливо, щасливе життя вона могла прожити, якби не нацисти.

«Против часовой стрелки» О. Катішонок

Продовження книги «Жили-были старик со старухой». Книга мені сподобалась, але я б її поставила на 3-є місце (спочатку «Когда уходит человек», потім «Старика и старуху»). Читала давненько, емоції вже вляглися, але прихильникам Катішонок почитати раджу.)

Відредаговано smakovska, 02 травень 2014 - 02:08.

[morgenstern]

ААА, девочки, где ж вы столько времени берете

Зависть меня удушила-а

А я накачала "список мечты" и никак не двигаюсь(((

[Мама Лена]

А я Жареные зеленые помидоры не дочитала. Ну нудно мне. Вот Яков и Соломия - это да, это жизнь, а в помидорах совсем как я сейчас живу - очень монотонно и  медленно.

[Polinka78]

ААА, девочки, где ж вы столько времени берете
Зависть меня удушила-а
А я накачала "список мечты" и никак не двигаюсь(((

В громадському транспорті, година читання в одну сторону)))

А я Жареные зеленые помидоры не дочитала. Ну нудно мне. Вот Яков и Соломия - это да, это жизнь, а в помидорах совсем как я сейчас живу - очень монотонно и медленно.

Лєн, значить спробуєш перечитати, коли почнеться активна фаза твого життя)

[smakovska]

ААА, девочки, где ж вы столько времени берете

ГВ і досі мене рятує.)

[morgenstern]

ГВ і досі мене рятує.)

у меня ГВ днем - это чтение для дочи))) она у меня книгу отбирает, и приносит свои ... А кормление на ночной сон  - единственный шанс почитать за день, но тут меня быстро вырубает  

[Eлeна]

Чесно скажу, не дуже розумію тих, хто кладе своє життя на алтарь служіння чоловіку, особливо тих, хто думає що в цьому сенс буття. Хоча, в кожного своє щастя

На днях прочитала "Большое сердце" М. Папановой. Меня возмутило немного, как можно влюбиться в человека с алкогольной зависимостью, "тянуть" его детей и от первого брака, с переменным успехом лечить от алкоголизма, всю жизнь положить на то, чтобы неудачнику-сожителю было хорошо. Для себя сделала выводы, что это не жертвенность, а от неуверенности в себе. Бедные наши женщины.

 

Книга не ахти какая, купила её случайно: прислали СМС, что если не куплю книгу до средины мая, меня отчислят из книжного клуба , схватила, что первое под руку попалось.

Відредаговано Eлeна, 02 травень 2014 - 14:53.

[Асмо]

Вот и я сейчас совсем не могу найти время почитать(( Раньше во время кормления очень круто было, теперь кушаем быстро и ерзаем, и отвлекаемся на то, что там у мамы в руках.

Прочитала очередную книгу Асприна из его Мифов, раньше так нравилось, веселое казалось. А теперь толи Асприн не тот, толи я не та. Но что-то юмора не ощущаю, ничего примечательного в книгах не вижу. Держусь только на том, что вроде немного осталось добить уже серию, да и читается легко, главное, заставить себя взять книгу в руки. А то не затягивает совсем.

[Tala]

Дочитала "100 лет одиночества" - домучила... не пошло. может позже перечитаю, но не уверена.

"Просто вместе" А.Гавальда - хорошая книга. Одиночество как основная линия сюжета, вместе и по отдельности у каждого героя. Хеппиэнд - как уступка читателю скорее всего, я не ожидала, если честно.

"Когда уходит человек"  Е.Катишонок - оставила глубокий след в душе. И если от "Старика со старухой" и "Против часовой стрелки" я плакала, то тут слез не было, книга затронула не за сердце, а за душу... Вопросы антисемитизма в любом его проявлении и в любое время актуальны и иногда аж хочется спросить - ну почему так не любят евреев? за что они всегда и везде виноваты? Иногда люди, даже если им ничего не сделали плохого евреи, сразу начинают - "жиды"(( Это уже как характеристика( 

[Мама Лена]

Закінчила "Соло для Соломії" Лиса. Пречудова книга! Глибокий, життєвий, емоційний роман про пошуки звичайного жіночого щастя. Досі дивуюся, що автор - чоловік) Я закохувалась разом з Соломією, переживала, дорослішала і знову шукала... Мені чомусь її так шкода( Все життя або в очікуванні,або в смутку. Лише зрідка хвилини щастя... Але два моменти все ж залишаються за межею мого розуміння - вірніше,я розумію, але прийняти не можу - два заміжжя. Просто через страх самотності? Через людські язики? Навіщо? Бігла сама від себе - сильна та самотня жінка. Та набагато сильніша від усих своїх чоловіків(

І знову ж таки на тлі історії - війна,бандери, совєти, колгоспи.... дуже актуально і пізнавально.

Класнючий роман! 

[smakovska]

Закінчила "Соло для Соломії" Лиса. Пречудова книга! Глибокий, життєвий, емоційний роман про пошуки звичайного жіночого щастя. Досі дивуюся, що автор - чоловік) Я закохувалась разом з Соломією, переживала, дорослішала і знову шукала... Мені чомусь її так шкода( Все життя або в очікуванні,або в смутку. Лише зрідка хвилини щастя... Але два моменти все ж залишаються за межею мого розуміння - вірніше,я розумію, але прийняти не можу - два заміжжя. Просто через страх самотності? Через людські язики? Навіщо? Бігла сама від себе - сильна та самотня жінка. Та набагато сильніша від усих своїх чоловіків(

І знову ж таки на тлі історії - війна,бандери, совєти, колгоспи.... дуже актуально і пізнавально.

Класнючий роман! 

А я думала про те, що якби вона вийшла заміж не за Павла, а за Петра, то зрозуміла б, що любить Павла... Мені здається, що вона просто потребувала кохання з присмаком страждання, того і чоловіки у неї всі такі були.

[merkysha]

А я думала про те, що якби вона вийшла заміж не за Павла, а за Петра, то зрозуміла б, що любить Павла... Мені здається, що вона просто потребувала кохання з присмаком страждання, того і чоловіки у неї всі такі були.

Я взагалі вважаю,що їй жоден чоловік з 4-х не підходив.І що не завжди красивою бути класно...

[Yadik]

"Черный обелиск" Э.М.Ремарк - Германия 1923 года...инфляция буквально захлестывает страну и ее жителей, марка обесценена до такой степени, что людям иногда не хватает денег, чтобы поесть, а отношение к жизни на пустой и полный желудок ой как отличается.И на фоне этого мы видим служащих конторы, которая продает памятники (невеселое, на мой взгляд, занятие).Истории жизни бывших солдат, поиск смысла жизни главных героев, дружба, любовь и немного юмора.Хотя любовь Людвига к Женевьеве мне казалась странной, да и была ли это любовь?