При здійсненні обміну (повернення) товару НЕНАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ покупцем (споживачем) слід враховувати, що відповідно що ч.8 ст. 8 Закону України «Про захист ПРАВ СПОЖИВАЧІВ» (далі – Закону), у разі придбання покупцем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або повернути покупцеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності.
Важливим є також питання перерахування вартості товару при його поверненні (заміні)у випадку зміни цін на даний товар. Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону, під час заміни товару неналежної якості на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару неналежної якості на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару неналежної якості у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.
Слід пам’ятати, що відповідно до ч.11 ст. 8 Закону, вимоги покупця розглядаються після пред'явлення розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, тому у випадку відсутності вказаних документів продавець має право не задовольняти вимоги споживача.
Часто виникає питання строку задоволення вимог споживача. Так, згідно з ч. 6 вказаної вище статті, за наявності товару вимога покупця про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості товару, вимога покупця про його заміну підлягає задоволенню протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. Слід вказати, що при реалізації даної норми практично, кожний випадок заміни може бути визнаний таким, що потребує перевірки. Важливим є той факт, що Вимоги покупця (споживача) не підлягають задоволенню, якщо продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення продавцем правил користування товаром або його зберігання; проте дана норма є практично «мертвою», адже без свідчень споживача довести порушення умов зберігання або правил користування є неможливим.
Отже, з усього вказаного вище, слід сформувати певну схему поведінки при ініціюванні споживачем процедури повернення та/або обміну Товару:
- Витребувати у покупця розрахунковий документ, що підтверджує купівлю товару саме уданій торгівельній точці.
- Оцінити (на власний розсуд) стан якості товару та:
1. У випадку фіксування стану, який явно свідчить про неякісний стан товару, здійснити заміну товару відповідно до умов, викладених вище.
2. У випадку фіксування стану, який може свідчити про неякісність товару (але не напевно), у ввічливій формі запропонувати покупцю написати відповідну заяву на повернення (заміну) товару з зазначенням причини такої операції, після чого відповідний товар та заяву направити на розгляд відповідальних осіб у день подання. При цьому покупцю необхідно пояснити, що після оцінки ситуації, що склалася, адміністрацією, буде прийнято рішення у строк не більше 14 календарних днів та на адресу покупця буде повідомлено про розгляд заяви.
3. У випадку фіксування стану товару, який явно свідчить про його якісний стан, відмовити у здійсненні обміну (повернення) товару.
Ця тема заблокована
