146 відповідей у цій темі

[sk1zka]

В областной как раз более категорично и резко диагнозы ставят. Я однозначно еще б к другому врачу сходила, очень уважаю Крикотенко на Леваде

[Ксаночка]

Ему 1,8. Диагноз официально не написали в карточку. Сказал врач что он не умеет того что должен, и речи нет практически. Про занятия ищу развивашки в интернете. А специалист какой нужен? А то я так опешела, что ничего и не распросила толком. Почитала вот что у маленьких есть возможность догнать. Посмотрела нормы- отставание и психоречевое и физически немного отстает. Может не в эту тему нужно было писать, не нашла более подходящей.

Вы так то сильно не переживайте. Овдиенко адекватный невролог, и плохого не посоветует ( проверено на личном опыте), прислушайтесь к его словам и не паникуйте. К Крикотенко можете обратиться -она там же на Леваде, в отделении для недоношенных работает неврологом, но если есть проблема - Вы и от нее тоже о ней услышите. А вот в областную к Кудрявцевой  - не знаю.....я бы и не советовала...там Вам реально могут нервы полностью снести... 

В вашем возрасте действительно не все так страшно - лучше раньше начать коррекцию и больше обратить внимание на развитие малыша - поверьте, лишним точно не будет.

И не паникуйте так - вот для паники повода пока нет точно, просто больше говорите с малышом, все ему рассказывайте - даже если мало говорит пока - но понимает много 

( поверьте - гораздо больше - чем вам кажется   )), читайте сказки, играйте в ролевые и пальчиковые игры. Удачи Вам и здоровья вашему малышу!

Відредаговано Ксаночка, 07 червень 2018 - 00:22.

[sk1zka]

Мнение о Кудрявцевой поддерживаю

[Sunny3011]

Ему 1,8. Диагноз официально не написали в карточку. Сказал врач что он не умеет того что должен, и речи нет практически. Про занятия ищу развивашки в интернете. А специалист какой нужен? А то я так опешела, что ничего и не распросила толком. Почитала вот что у маленьких есть возможность догнать. Посмотрела нормы- отставание и психоречевое и физически немного отстает. Может не в эту тему нужно было писать, не нашла более подходящей.

Извините, а можно подробнее чего не умеет?
На счет речи, так это совершенно индивидуально. ИМХО

[Sunny3011]

Ему 1,8. Диагноз официально не написали в карточку. Сказал врач что он не умеет того что должен, и речи нет практически. Про занятия ищу развивашки в интернете. А специалист какой нужен? А то я так опешела, что ничего и не распросила толком. Почитала вот что у маленьких есть возможность догнать. Посмотрела нормы- отставание и психоречевое и физически немного отстает. Может не в эту тему нужно было писать, не нашла более подходящей.

И еще смутило то, что диагноза нет. Но ноотропы назначили. Это как? Пусть будет что ли ?
Я однозначно за Крикотенко. Как еще одно мнение

[Валентиновна]

Извините, а можно подробнее чего не умеет?
На счет речи, так это совершенно индивидуально. ИМХО

не показывает части тела, предметы, не выполняет просьбы типа "дай мячик"

[солнышко]

Слух проверяли?

[Maximather]

не показывает части тела, предметы, не выполняет просьбы типа "дай мячик"

сначала проверьте слух.

непонимание обращенной речи не очень хороший признак.ну конечно,возраст еще не тот ,что бы делать серьезный вывод,хотя бы в 3 года будет понятнее.

присмотритесь к ребенку сами,говорите например- "Смотри ,это мой нос,а это твой,а где у папы?,смотри это мяч" как он будет реагировать-смотреть на предмет,реагировать по ситуации-или не давать реакции и заниматься своими делами?

П.С чаще задавайте ему вопросы "Ты хочешь спать,обедать?" смотрите тоже на него.

займитесь сначала звукоподражанием,как животные говорят.может он захочет повторять.

Відредаговано Maximather, 08 червень 2018 - 07:23.

[Sunny3011]

не показывает части тела, предметы, не выполняет просьбы типа "дай мячик"

А такой вариант, что ребенок просто не в настроении. Не захотел ничего делать.
Нам 4 и мы если не в настроении, вообще ничего делать не будем.

не показывает части тела, предметы, не выполняет просьбы типа "дай мячик"

А если Вы просите что-то? Выполняет?

[Ксаночка]

Никому не хочу навязывать свое мнение, но...если бы моей дочке кто подсказал бы в возрасте внучки 1,8, что у девочки есть определенные проблемы,то сейчас бы было намного легче ей и проще....и не было бы такой ситуации, когда и в Харьков, и в Киев на обследования ездим, и в Полтаве всех обошли, и куча анализов сдано,и диагноза до сих пор нет, даже генетики харьковские разводят руками. НО факт есть факт-аутизм под вопросом, хотя и обращенную речь понимает, и слова повторяет отдельные, и горшок победили, а вот диалога нет, и поведение сложное,а нам уже 5. Но до 3-х лет НИКТО из врачей не указал, что есть проблема,а все утверждали, что перерастет,что рано еще переживать, и вот только когда я, познакомившись с Александром Дмитриевичем в процессе лечения сына, заставила дочку отвести внучку к нему - вот тогда мы и узнали,что проблема действительно есть и с ней надо что-то делать, чем сейчас усиленно и занимаемся. Вот почему в этом вопросе, как говорят,"лучше перебдеть, чем недобдеть"...ИМХО

Відредаговано Ксаночка, 08 червень 2018 - 13:31.

[Ромашулик]

Никому не хочу навязывать свое мнение, но...если бы моей дочке кто подсказал бы в возрасте внучки 1,8, что у девочки есть определенные проблемы,то сейчас бы было намного легче ей и проще....и не было бы такой ситуации, когда и в Харьков, и в Киев на обследования ездим, и в Полтаве всех обошли, и куча анализов сдано,и диагноза до сих пор нет, даже генетики харьковские разводят руками. НО факт есть факт-аутизм под вопросом, хотя и обращенную речь понимает, и слова повторяет отдельные, и горшок победили, а вот диалога нет, и поведение сложное,а нам уже 5. Но до 3-х лет НИКТО из врачей не указал, что есть проблема,а все утверждали, что перерастет,что рано еще переживать, и вот только когда я, познакомившись с Александром Дмитриевичем в процессе лечения сына, заставила дочку отвести внучку к нему - вот тогда мы и узнали,что проблема действительно есть и с ней надо что-то делать, чем сейчас усиленно и занимаемся. Вот почему в этом вопросе, как говорят,"лучше перебдеть, чем недобдеть"...ИМХО

А кто такой Александр Дмитриевич?

[sk1zka]

А кто такой Александр Дмитриевич?

Я так думаю, это Овдиенко

[Ксаночка]

А кто такой Александр Дмитриевич?

Овдиенко Александр Дмитриевич

[Ніна]

Никому не хочу навязывать свое мнение, но...если бы моей дочке кто подсказал бы в возрасте внучки 1,8, что у девочки есть определенные проблемы,то сейчас бы было намного легче ей и проще....и не было бы такой ситуации, когда и в Харьков, и в Киев на обследования ездим, и в Полтаве всех обошли, и куча анализов сдано,и диагноза до сих пор нет, даже генетики харьковские разводят руками. НО факт есть факт-аутизм под вопросом, хотя и обращенную речь понимает, и слова повторяет отдельные, и горшок победили, а вот диалога нет, и поведение сложное,а нам уже 5. Но до 3-х лет НИКТО из врачей не указал, что есть проблема,а все утверждали, что перерастет,что рано еще переживать, и вот только когда я, познакомившись с Александром Дмитриевичем в процессе лечения сына, заставила дочку отвести внучку к нему - вот тогда мы и узнали,что проблема действительно есть и с ней надо что-то делать, чем сейчас усиленно и занимаемся. Вот почему в этом вопросе, как говорят,"лучше перебдеть, чем недобдеть"...ИМХО

Цілком підтримую вас.
Як мама особливої дитини, раджу не слухати нікого, хто реально не зіштовхувався з подібною проблемою. Ті хто мають таких діток ( чи внуків) ніколи вам не порадять почекати поки підросте. Не витрачайте дорогоцінного часу, чим раніше тим більше шансів на гарні результати. В таких випадках я всім кажу, краще вам скажуть що все ок, а ніж ви втратите час.

[Ніна]

Моєму зайчику 2,7 - аутизм. Він завжди був дуже енергійний, веселий, багато сміявся, рухався, чудово реагував на маму й тата, любив компанії діток ( як одноліток так і старших). Чудово їв, вигляд у нього як у м'якого ведмедика - апетитний і симпатичний хлопчик, спав по режиму, який я йому вводила відповідно до віку і т.д і т.п.
Коли йому було близько 1 року я вперше почала пильно спостерігати за його поведінкою і вперше сказала чоловікові - тобі не здається що з ним щось не так. Я ще не знала що саме я маю на увазі, тільки інтуітивні відчуття - ну якийсь нервовий - це все що я могла сказати. Але тема на якийсь час була закрита фразою - шо ти з дитини дурачка робиш і відчуттям що я погана мама (зла сама на себе за це). Але спостерігати не перестала, це відбувалось вже по інерції.
Потім в нього почали щ'являтись якісь внятні слова, типу мама, папа, бабу, діді, киця і ще може кілька. Коли він щось просив - піднивав і дивився туди де потрібна річ. Я навчила його говорити ось це і показувати на предмет. Всі тішились. Хтось із знайомих сказав, що цього мало і требе йти до лікаря, на що вся наша родина щаспокоювала мене стандартними для цього випадку фразами. Син почав робити "все" в горщик, правда коли упіймаєш. Взяв у мами виделку і (ніхто не вчив) інтелігентно розташовуючи вказівний пальчик зверху сам їв цим прибором. Але мене все ж щось турбувало, тільки конкретно що, пояснити не могла.
Десь у віці 1.6 року почалося... За кілька місяців кудись поділись майже всі слова, він перестав сідати на горщик (тікав від нього як від гарячого), став ще більш нервовим. Щасливим випадком ми зайшли в гості до моєї ріднюсі Тетяни Іванівни ( добра знайома, колишній музкерівник садочка). Вона вперше познайомилась з моїм сирочком і вже через хвилин 5 намагань потішитись ним і поспілкуватись, натякнула, що він вже має говорити і що веде себе не відповідно віку. Вона порадила мені невролога Тетяну Вікторівну в реабілітаційному центрі для діток з органічними ураженнями. Величезне їй дякую!!! Там віднеслись як до рідних.
Ми перевірили слух, зробили енцефалограму, нас оглянули логопед -дифектолог та дит. психолог - перший діагноз гіперактивність, дефіцит уваги, відставання мовного розвитку. Перші заходи - курс Когнума, і відвідування цього ж закладу. Мій зайчик дійсно змінився, став менш нервовим і краще реагувати, і менш
ой. не закінчила і випадково опублікувала

[Ніна]

Ще додам, в 1.7 ми пішли в садок. Ходили 3 місяці з них приблизно 4 міс. хворіли. Там говорили, що він не реагує на своє ім'я і взагалі у нього характер і (дослівно) мы будем его ламать. Але тих 3 місяці це окрема історія для розілу про дитстки))). Звідти я сина забрала, так як з гіперактивної дитини він перетворювався на мовчазну ляльку. Після садочка приходив і сидів на дивані дивлячись у виключений телик. Я злякалась за нього...

Потім близько 3х місяців він сидів з бабусею. В лютому цього року ми потрапили в чарівні руки Інни Дмитрівни та Любові Іванівни (41й садок).   

Саме вони знову посадили його на горщик, саме вони зробили так, що син йшов в садок і жодного разу не плакав! Саме вони обережно підняли тему тривожних симптомів у мого сина. За їх порадою ми пішли на ПМПК і завкомісії довго підводячи мене до суті і після мого істеричного - я не за бумажкою до вас прийшла і не за пільгами, я хочу допомогти своєму сину - мені сказали, що є ознаки аутизму.

[Ніна]

Потім Консультація у Бабич Катерини Іванівни (дійсно хороший спеціаліст) направлення в дитячу неврологію. Там обстеження : МРТ головного можку - все ок, аналізи крові, сечі, мазки, УЗД, електроенцефалограма, кардіограма, генетичні аналізи крові та сечі - теж все ок, здорова дитина, ну звісно, ще й їх спеціалісти дивились. Одним словом - підтвердження діагнозу. Рекомендації проходження ребілітації в міському центрі реабілітації (точно не пам'ятаю всієї назви) той що на 23 вересня, педіатр, психіатр, алерголог(єдине незакрите питання). Призначення: когнум, аллева, магне В 6. 

*Про алерголога. Коли почали лікування, з'явився висип на нозі, потім поширився на животик. Підозрюють, що це пов'язано з роботою ШКТ, я теж до цього схиляюсь, бо згадала, що раніше такі висипи траплялись і швидко сходили. Їсть він з апетитом, хоч не має зайвої ваги але животик "пивний'' і я розумію, що це не нормально.

Про аутизм я почала здогадуватись коли ми ходили до реабілітаційного центру. Та й вони мабуть схилялись до цього діагнозу але не поспішали озвучувати. Я маю серед некровних родичів хлопчика з аутизмом. Почала згадувати його в нашому віці і все більше розуміла, що у мого схожа поведінка, міміка...

Зіштовхнувшись з такою проблемою можу сказати, те що й інші, що чим раніше діагностують, чим раніше почнете корекцію і лікування тим більше шансів, що такий зайчик зможе самостійно жити в цьому світі. Я тепер часто повторюю - хочу бути впевнена, що коли я помру моя дитина зможе про себе попіклуватись сама.

[mitera]

Нiна, какая вы умница!
Сил вам и здоровья вашему малышу!
Пусть у вас всё получится!

Відредаговано mitera, 04 липень 2018 - 10:19.

[Ніна]

До речі, реабілітаційний центр називається
Міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Полтава
Калініна, 27-а
На днях підемо туди в розвідку. Якщо хтось відвідував цей центр, відгукніться. Хочеться почути відгуки

[Ніна]

Нiна, какая вы умница!
Сил вам и здоровья вашему малышу!
Пусть у вас всё получится!

Дякую. Але насправді нереальне відчуття провини не покидає серце, хоч мозок, здавалося б, перерахував всі аргументи в бік невинуватості))