175 відповідей у цій темі

[elenka taran]

Один із улюблених віршиків Машутки (допомагає вивчати частини тіла) : Маю дві ручки- ними працюю, маю дві ніжки - ними танцюю, маю два вушка - ними я чую, очима дивлюся на світ. Дихаю носом, ротом смакую, як мама сміється - я бачу і чую!

[Tatianka]

Це віршики Яни Яновської: Є у мами хвостик – Хвостик-Малоростик. Пустотливий, наче в киці, Вигляда із-за спідниці. Хоче мама прибирати – Хвостик – слідом по кімнаті. Сяде мама на хвилину – Моститься він на коліна. Як обід готують в кухні – Лізе носиком у кухлик; А коли лягають спати – Любить хвостик поспівати. Мама хвостик дуже любить, Його хвалить і голубить. І ніхто у цілім світі Їх не зможе розлучити. ******* Мама свою донечку В любистку купала, Мама своїй донечці Доленьку гукала. Нехай вода чистая Змиє лихі очі, Нехай доля красная До нас стежку топче. Мама своїй донечці Кучері чесала, Мама своїй донечці Щастячко вплітала. Нехай нижче пояса Виростають коси, Нехай добрий молодець Рученьку попросить. Мама свою донечку Спатоньки вкладала, Мама своїй донечці Пісеньку співала Нехай засне донечка Під мамине слово, Нехай росте рідная Велика й здорова.

[kukuruzzka]

Девочки огромное Спасибо за стишки!!!!!!!!!

[nana]

Девочки, может кто помнит песенку-колыбельную из кинофильма (по-моему "Долгая дорога в дюнах" - забивала и Вконтакте, и гуглила, что-то не найду. Мой Ванечка очень хорошо засыпает под колыбельные и вообще песенки, но под колыбельные быстрее, а веселые песенки не способствуют засыпанию. А мне так та песенка понравилась, но слов не помню, только пару первых строчек.

[o_ma]

Девочки, может кто помнит песенку-колыбельную из кинофильма (по-моему "Долгая дорога в дюнах" - забивала и Вконтакте, и гуглила, что-то не найду. Мой Ванечка очень хорошо засыпает под колыбельные и вообще песенки, но под колыбельные быстрее, а веселые песенки не способствуют засыпанию. А мне так та песенка понравилась, но слов не помню, только пару первых строчек.

а какие первые строчки?

[nana]

а какие первые строчки?

Нашла)))):колыбельная

[колобок]

Віршики з діями Ми тупаєм ногами, ногами, ногами Ми плескаєм руками, руками, руками Хитаєм головою, хитаєм головою Ми руки піднімаєм, ми руки опускаєм і руку подаєм В .... (имя) кругла голова Ока два і куха два ніс один і рот маленький, ще й волоссячко густеньке

[Lusya]

МАМА Кто всегда со всеми ладит, Шьет, пирог печет и гладит, Никогда не отдыхает, Ни о чем не забывает, Поцелует, приласкает, За плохое поругает, А потом сто раз простит, Когда болен ты, не спит, Кто за нас всегда боится, Кто семьей своей гордится? Отгадайте поскорей! Нашей мамы нет важней! Папа Когда у папы выходной, Корабль строим с парусами, Плывем на нем за чудесами, Я - капитан, а он - герой. Он за меня готов сразиться С драконом огненным, большим, И если надо будет биться С морским чудовищем самим. Я так ценю его заботу Я с папой будто в ярком сне, Жаль, в понедельник на работу Пора ему, и в садик - мне. СЛОВО "Пожалуйста" Слово это словно ключик, Золотой и сказочный, Словно самый светлый лучик, Звать его “ Пожалуйста ”. Во дворе, в семье, в саду, Слово это трудится, У того, кто с ним в ладу, Все на свете сбудется. СПАСИБО Спасибо маме за заботу И папе за его работу, Сестре и брату за компанию И бабушке за понимание. Спасибо всем учителям, И воспитателям и няням, Спасибо , что гордятся нами И добрым учат нас делам. Веселая зарядка Раз, два, три, четыре, пять, Время ножкам побежать, Спинке бодро разогнуться, Ручкам кверху потянуться. Десять раз присесть и встать, Чтобы расхотелось спать. Десять раз вперед нагнуться, Десять раз назад прогнуться. Нет нужней зарядки дела, Чтоб окрепли мышцы тела. Упражнений нет важней, Чтобы стал малыш сильней.

[колобок]

В небі пташечки літали (літаємо) В лузі квіти розквітали (присідаємо) В хмарках сонечко сміялось (піднімаємось- ручки вгору) Ми до нього потягнулись "Привіт" - ручкою махали Потім весело стрибали

[колобок]

Зайка серенький сидит И ушами шевелит вот так , вот так от ушами шевелит Заинька замерз сидень надо лапоньки погреть вот так, вот так надо лапоньки погреть Заинька устал стоять Надо зайке пострыбать Вот так вот так надо зайке пострыбать Зайка волка увидал - быстро быстро убежал

[колобок]

Медвежата в чаще жили Головой своей крутили Вот так вот так на все стороны крутили Медвежата мед искали дружно дерево качали Вот так вот так дружно дерево качали И на цыпочках ходили и из речки воду пили А еще они плясали Кверху лапки поднимали Вот так вот так кверху лапки поднимали Вдруг болоотце на пути как его нам перейти? Прыг-скок прыг скок веселей скачи дружок

[Ленуха]

Не знаю, сюда ли мне, но темки про идиотские стишки я не нашла. Купила сегодня Маше книжку К.Чуковского "Айболит и воробей". Когда покупала, пролистала первые страницы, пробежалась глазами по тексту - вроде ничего. Домой пришла, уложила малую спать и решила почитать, а то я такой сказки не слышала. В общем, книжка терпимая, рассказывается о воробышке, которого укусила змея, а жаба и ежик ему помогали дойти к Айболиту. Но некоторые строки повергли меня в состояние шока: "...Но плачет и стонет больной воробей, Он с каждой минутой слабей и слабей, Пришла к нему смерть воробьиная..." А вот еще: "...А там, у порога, толпятся убогие: Слепые утята и белки безногие, Худой лягушонок с больным животом, Рябой кукушонок с подбитым крылом И зайцы, волками искусанные..." Их-то в конце вылечили, но воображение рисовало мне страшные картины. Прочла стихотворение двум подружкам, они посчитали его нормальным, сказали, что я слишком мнительная. Может и так, но книжку я наверное, запихну куда-то подальше или сама придумаю новый текст. Как-то не хочется, чтоб дочке ночами снились безногие белки и иже с ними.

[Ухтышка]

Кто открыл мне этот мир, Не жалея своих сил? И всегда оберегала? Лучшая на свете МАМА. Кто на свете всех милее И теплом своим согреет, Любит больше, чем себя? Это МАМОЧКА моя. Книжки вечером читает И всегда всё понимает, Даже если я упряма, Знаю, любит меня МАМА. Никогда не унывает, Что мне надо, точно знает. Если, вдруг, случится драма, Кто поддержит? Моя МАМА. Я шагаю по дорожке, Но устали мои ножки. Перепрыгнуть через яму Кто поможет? Знаю - МАМА

[bonysj]

Стишок- игра для активизации речи:

Наши уточки с утра -Кря-кря, кря-кря.
-Сложите пальцы обеих рук щепотью,
при этом большой палец находится
напротив всех остальных – получится раскрытый клюв.
Наши гуси у пруда – Га-га, га-га.
-Открывайте и закрывайте клюв
Наши гуленьки вверху – Гу-гу, гу-гу.
-Поднимите руки вверх и помашите кистями
Наши курочки в окно – Ко-ко, ко-ко.
-Стучите указательными пальцами по столу,
как курочка клювом
А как Петя-петушок
Рано-рано поутру
-Спину выпрямите, голову поднимите,
руки разведите в стороны
Нам споет «ку-ка-ре-ку"
-Взмахните руками, как крыльями, и прокукарекайте

[NatalkaP]

Вірші про цифру нуль 0 Нуль без інших цифр – нічого, Дірка з бублика смачного. Пам’ятать потрібно: Він на «О» подібний. * * * В дитсадку спитали діти: «Нуль – це як? Навіщо він?» Аби цифру зрозуміти, Я вам дещо розповім: «Нуль – коли цукерки зїли, Птаство в вирій відлетіло. В зоопарку нуль ведмедів? Сторож клітки не догледів». Вірші про цифру один 1 Одиничка – цифра рівна І до стовпчика подібна. Всі рахунки, всі таблички Починають з одинички. * * * Подивіться – ось вона Одиничка чарівна. Хоч і ніжку одну має, Вправно ряд розпочинає. * * * Тонка, пряма і схожа на стеблинку, Залізла одиниця у клітинку. Така поважна і така примхлива, Говорить, що відважна та смілива. Вірші про цифру два 2 Двійка хвостик піднімає, Шию гнучкою тримає. І так гарно випливає, Наче лебідь з дивокраю. * * * Подивіться – ось і два, Цифра дуже чепурна. Шийку «гусачком» згинає, Хвостик хвилькою здіймає. * * * Поглянь: і каченя, і двійка Так спритно вигинають шийки. Спішать купатися до річки, Напитись чистої водички. Вірші про цифру три 3 Три – щаслива цифра дуже. Але трохи вона тужить: - Буква «Зе» на мене схожа - Переплутати нас можуть! * * * Цифра три – то чарівниця, Невеличка й круглолиця. Яку казку не візьмеш, Цифру три завжди знайдеш. * * * Раз гачок і два гачок, А між ними - язичок. Цифра нас зачарувала. Трійка, ми тебе впізнали. Вірші про цифру чотири 4 А чотири, а чотири… Дуже схожа на вітрило. Навіть вітер про це знає І вітрило підіймає * * * Познайомтесь – це чотири, З нею в дружбі усі звірі, Бо чотири лапки мають, Вправно ними чеберяють. Вірші про цифру п’ять 5 П’ять – мов гак На автокрані, Що вантаж Підносить плавно. * * * Ось п’ятірка жартівлива, Діток всіх розвеселила. Як на хвостик повернеться, В цифру два враз обернеться. Вірші про цифру шість 6 Шість уважненько пишіть. М’яким знаком не назвіть. Бо образиться іще І до літер утече. * * * Цифра шість, як бегемотик, Має кругленький животик. Ну, а шийка, як дуга, Вліво зігнута вона. Вірші про цифру сім 7 Сім – на косу дуже схожа. Та косить вона не може. Хто її не хоче вчити, Хай іде траву косити. * * * Цифра сім – потішна дуже, Ти помітив її, друже? Вправно ніжку виставляє, У таночок поспішає. * * * На кого схожа цифра сім? - На чаплю, - скажуть вам усі. Комахи й жаби б’ють тревогу, Як сімку бачать довгоногу. Вірші про цифру вісімь 8 Два кільця без кінця, У середині – без цвяха. Якщо я перегорнусь, То ніяк я не змінюсь. * * * Два кружечки поряд стали. - Що за дивні окуляри? - У маляток запитали. - Це ми вісім написали! * * * Звірі тісто замісили, Бубликів спекти хотіли. Бублики по два зліпились, Вісімки з них утворились. Вірші про цифру дев’ять 9 Серед інших цифр одна Можу всіх заплутать я. Бо якщо перегорнуть, То на «6» перетворюсь. * * * Цифра дев’ять, як годиться, Має кругленьке обличчя, Заокруглений бочок Та ще й хвостик, як гачок. * * * Цифру пишуть ось таку: Коло, потім ніжку вниз. Що за цифра? Подивись! Зайченя відповідає: «Я дев’ятку добре знаю!» Вірші про цифру десять 10 Ну а десять, ну а десять Так писати доведеться: Стовпчик, нулик доєднати – Ось і все, що треба знати! * * * А маленька одиничка Цифра зовсім Невеличка. Та лиш нулик Підставляєш, Число десять Зразу маєш. ЗАГАДКИ ПРО ЦИФРИ * * * Дуже схожа вона на замок Знизу кружечок, а зверху – гачок. Сусідка у неї – п’ятірка завзята, Вгадайте, як незнайомку цю звати? (Шістка) * * * Шістку вмить переверни Вниз хвостом і розкажи, Нову цифру як назвати? Можеш зразу відгадати? (Дев’ять) * * * Руки вгору підніми, Пальці швидко полічи. Зліва п’ять і справа п’ять. Скільки разом, як сказать? (Десять) Вірші: Г. Чубач, М Пономаренко, Г. Демченко, Ю. Каспарової

[NatalkaP]

Пальчикові ігри

Моя сім'я
Цей пальчик — дідусь.
Цей пальчик — бабуся.
Цей пальчик — татусь.
Цей пальчик — матуся.
Цей пальчик — я.
От і вся моя сім'я!

Текст супроводжується почерговим згинанням пальців, розпочинаючи з великого пальця. Після закінчення промови — покрутити кулачком.

Схованки
У хованки пальці грали
І голівки заховали.
Оце так, оце так. .
І голівки заховали.

Ритмічно згинати і розгинати пальці. Ускладнення: почергове згинання пальчиків на обох руках.

Пальчик-хлопчик
— Пальчик-хлопчик, де бродив?
— З цим братиком в ліс ходив,
З цим братиком борщ варив,
З цим братиком снідав,
З цим братиком співав.

Під час промовляння показати великі пальці на обох руках. Потім по черзі з'єднувати їх з рештою пальців.

Вулик
Ось маленький вулик, де бджоли сховалися.
Ніхто їх не побачить.
Ось вони показалися з вулика.
Одна, дві, три, чотири, п'ять!
З-з-з-з-з!

Пальці стиснути в кулак, потім відгинати їх поодинці. На останній рядок різко підняти руки вгору з розчепіреними пальчиками — бджоли відлетіли.

Черепаха
Ось моя черепаха, вона живе в панцирі.
Вона дуже любить свою домівку.
Коли вона хоче їсти, то висовує голову.
Коли хоче спати, то ховає її назад.

Руки стиснути в кулаки, великі пальці усередині. Потім показати великі пальці й заховати їх знову.

Капуста
Ми капусту рубимо, рубимо,
Ми капусту солимо, солимо,
Ми капусту тремо, тремо,
Ми капусту чавимо, чавимо.

Рухи прямими долонями вгору-вниз, почергове погладжування подушечок пальців, потерти кулачок об кулачок. Стискати і розтискати кулачки.

П'ять пальців
На моїй руці п'ять пальців,
П'ять хватальців, п'ять держальців.
Щоб стругати, щоб пиляти
І щоб брати й дарувати.
Їх не важко рахувать: Раз, два, три, чотири, п'ять!

Ритмічно стискати і розтискати кулачки. Під час лічби — по черзі загинати пальчики на обох руках.

Зустрілися
Зустрілися двоє кошенят: «Няв, няв!»
Двоє цуценят: «Ав, ав!»
Двоє лошенят: «Іго-го!»
Двоє тигренят: «Ррр!»
Дві корови: «Муу!»
Дивись, які роги.

Під час промовляння кожного рядка з'єднувати по черзі пальці правої і лівої рук, розпочинаючи з мізинця. Після вимовляння останнього рядка показати роги, витягнувши вказівні пальці й мізинці.

Човник
Дві долоньки притисну
І по морю попливу.
Дві долоньки, це друзі.
Пливи, човнику мій.
Я вітрила підійму,
Синім морем попливу.
По бурхливих бурунах
Пливуть рибки тут і там.

Промовляючи перші рядки, дві долоні з'єднати човником і виконувати хвилеподібні рухи руками. На слова "вітрила підійму"підняти випрямлені долоні вгору. Потім імітувати рухи бурунців і рибок.

Рибки
Рибки граються, сміються
У чистенькому ставку.
То зійдуться, розійдуться
То зариються в піску.

Імітувати руками рухи рибок відповідно до тексту.

Дружба
Дружать в нашій групі дівчатка і хлопчики - обхопити правою долонею ліву й погойдувати в ритмі вірша

Ми з вами подружимо, маленькії пальчики - обхопити ліву долоню правою й погойдувати в ритмі вірша

Один, два, три, чотири, п'ять. П'ять, чотири, три, два, один - з'єднати пальчики обох рук, починаючи з великого. Потім поєднувати, починаючи з мізинця

Доброго ранку!
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку, тобі і мені!

Пальці правої руки по черзі «вітаються» з пальцями лівої руки, торкаючись один одного кінчиками.

Хрущ
Я малий веселий хрущ,
Мене знає кожен кущ.
Маю я красиві вуса
І нічого не боюся!

Стиснути кулачок. Вказівний палець і мізинець розвести в різні боки, це «вуса». Під час читання вірша «ворушити вусами».

Віяло
В літню спеку віяло
Вітерцем повіяло.
З нами вітерець погрався –
І у віяло сховався.

Зображати руками віяло, потім сховати пальці ва кулачок.


Пальчики
Перший пальчик – наш дідусь,
Другий пальчик – то бабуся,
Третій пальчик – наш татусь,
А четвертий – то матуся,
А мізинчик – наш малюк.
Він сховався тут!

Показуємо на пальчик і кажемо: «Перший пальчик …», продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик.


«Рукавички»

Одягаєм рукавички,
(Пальці розгорнуті віялом.)

Рукавички невеличкі.
(Ковзні рухи кистей рук між пальцями.)

Знаєм, хлопчики й дівчатка,
(Руки на рівні грудей, повернуті наперед.)

Все у нас тепер в порядку.
Кожний пальчик має хатку.
(Погладжування кожного пальця відповідно до рими.)

[mari4ka]

Для крох: стукаем по ножке куй-куй чобіток Подай баба молоток як не принесеш молотка Не підкую чобітка! (смеемся) (на коленках качаем кроху) Чук-чук чук-чук наловив дід щук А баба Марина борщу наварила та такий удався як в лиху годину чук-чук чук-чук

[Лизавета]

Я у мамы самый, самый… Сладкий котик я у мамы, Пупсик, Ежик, Карапуз, Медвежонок И бутуз, Птенчик, Солнышко, Шалун, Непоседа И крикун, Крошка, Лапочка, Звоночек, Рыбка, Ягодка, Цветочек, Зайчик, Даже поросенок… Ну, когда же я ребенок?

[Меламори]

очень классная тема, прочитала строчки из колыбельных которые забились (и потому не пелись, исправлюсь)) а так же вспомнились стишки про которые не заслужено забыла и хочу поделится и своими Пальчиковыми стишками) (это были наши первые стишки, мне они оч помогали ноготки стричь) Раз, два, тир, четыре, пять! Пошли пальчики гулять. Этот пальчик в лес пошёл, Этот пальчик гриб нашёл, Этот пальчик жарить стал, Этот пальчик помогал стал, Ну а этот просто ел Потому и растолстел. Пальчик-мальчик, где ты был? С этим братцем в лес ходил, С этим братцем щи варил, С этим братцем кашу ел, С этим братцем песни пел.

[Ozzz]

Окреме дякую Наталці за пальчикові ігри українською!!! А ми недавно придбали Абетку видавництва Абабагаламага, тепер у нас хітяки наступні вірші: Біля озера щодня Бавить жабка жабеня Обіймає лапкою Називає жабкою **************** Ось вам, дітки, гарна хатка, ось віконце і дверцятка. А за хаткой - хтось хитренький, хтось пухнастий і смішненький. Ось його хвосточок ще й лапки шматочок. Хто то є? *************** Падав сніг на поріг, кіт зліпив собі пиріг. Поки смажив, поки пік, а пиріг - водою стік. Кіт не знав, що на пиріг треба тісто, а не сніг. А це - улюблений вірш Барто: ИГРА В СТАДО Мы вчера играли в стадо, И рычать нам было надо. Мы рычали и мычали, По-собачьи лаяли, Не слыхали замечаний Анны Николаевны. А она сказала строго: — Что за шум такой у вас? Я детей видала много — Таких я вижу в первый раз. Мы сказали ей в ответ: — Никаких детей тут нет! Мы не Пети и не Вовы — Мы собаки и коровы. И всегда собаки лают, Ваших слов не понимают. И всегда мычат коровы, Отгоняя мух. А она в ответ: — Да что вы? Ладно, если вы коровы, Я тогда — пастух. Я прошу иметь в виду: Я коров домой веду.