128 відповідей у цій темі

[Tasena]

Искренне надеемся что будет положительный результат

[Malinka]

Удачи Вам!!! Пусть Господь Вам помогает!!!

[Olesichka]

От всей души желаю вам положительного результата. Вы просто умнички, что решились на такой шаг. Среди моих знакомых две семьи, которые усыновили деток. Так я вам скажу, что это очень счастливые и хорошие семьи. Правда, одной из усыновленых девочек "доброжелатели" расказали, что она не родная в возрасте 12 лет. Она очень плакала. Но мама девочки очень грамотно и толково поговорила с ней, объяснила, что они долго молили Бога о ребеночке и он послал им Настеньку как подарок на Новый Год (от неё родная мать отказалась в роддоме перед Новым годом), а еще сказала, что они очень-очень любят её. Вот вы говорите, что нельзя от ребенка скрывать, что его усыновили. А я не сильно представляю себе, как это не скрывать и когда это говорить...?

[svet]

Всем большое спасибо за поддержку. Сегодня приходили с службы по усыновлению, смотрели как мы живем. Сказали, что все хорошо, в четверг или пятницу следующей неделе выдадут документы.

[Vesna]

у вас все получится!! я в этом уверена!! наберитесь только терпения, вдруг оно вам понадобится. но будем надеяться, что все пройдет гладко! теперь ждите своего малыша, сердце вам обязательно подскажет, кто это... P.S. будем ждать дальнейшего продолжения вашей истории

[Сана]

Всем большое спасибо за поддержку. Сегодня приходили с службы по усыновлению, смотрели как мы живем. Сказали, что все хорошо, в четверг или пятницу следующей неделе выдадут документы.

А Вы уже знаете, кого будете брать? Я имею в виду не мальчика/девочку, а конкретного ребенка?

[Мама Лена]

Всего Вам самого наилучшего! Пусть все получится!

[Аделаида]

Вот вы говорите, что нельзя от ребенка скрывать, что его усыновили. А я не сильно представляю себе, как это не скрывать и когда это говорить...?

Говорить - как можно раньше. Самое банальное - все детки когда то задают вопрос "мама, откуда я взялся". Можно ответить "у меня из животика", а можно сказать "мы взяли тебя в домике где живут детки". Ребенок ведь не знает, что то, что его мама его не рожала - "не правильно". Поэтому абсолютно адекватно отнесется к подобной информации. И если будет расти с этой мыслью, то в будущем никаких проблем не возникнет. Главное - не врать)

svet, восхищаюсь вами удачи и всего наилучшего вам!

[svet]

На сегодняшний день мы не видели ни одного ребенка, так как без документов не пускают. Хотим удочерить девочку, так как мальчик у нас есть.

[Сана]

Где-то живет девочка, у которой скоро появится мама

[Vesna]

а может эта девочка только скоро родится.....она знает и чувствует, что ее ждут такие прекрасные родители!!

[Tala]

Удачи вам!!!

[OKSANA]

Удачи!!! Пусть все будет как вы хотите

[Ozzz]

Взя­ти не­мов­ля чи ди­ти­ну стар­шо­го віку? Як про­явить­ся її спадковість? Як ска­за­ти їй, що во­на не рідна ди­ти­на? По­го­во­ри­мо про декілька батьківських упе­ред­жень. Прий­ом­них батьків стає все більше. Які мо­ти­ви спо­ну­ка­ють до вирішення взя­ти од­но­го, а іноді й кількох дітей?

Зви­чай­но, бездітні па­ри та­ким чи­ном от­ри­му­ють можливість ста­ти бать­ка­ми, але для ба­гать­ох ос­нов­ний мо­тив - за­бра­ти ди­ти­ну з ди­тя­чо­го бу­дин­ку, ста­ти для неї сім`єю. Все більше до­рос­лих вирішують взя­ти прий­ом­ну ди­ти­ну то­му, що розуміють, що у них є си­ли, здо­ров`я та ре­сур­си для то­го, щоб змінити ди­тинст­во цієї ди­ти­ни і відповідати за її до­лю.

Уси­нов­лен­ня - не­прос­та і три­ва­ла спра­ва. Во­на вимагає такої енергії, що бать­ки час­то вит­ри­му­ють ли­ше то­му, що їхнє сер­це гріє ідеальний об­раз довгоочікуваної ди­ти­ни.

Але, як і при появі рідних дітей, не­ми­ну­че сти­ка­ють­ся з тим, що їхні уяв­лен­ня про ди­ти­ну в тій чи іншій мірі не відповідають дійсності.

Не­без­печ­но на­ван­та­жу­ва­ти дітей своїми очікуваннями про те, яки­ми во­ни повинні бу­ти. За­над­то час­то це закінчується роз­ча­ру­ван­ням батьків і про­тес­том ди­ти­ни. Ад­же їй, як і будь-якій людині, важ­ли­во, щоб її лю­би­ли без умов, прос­то то­му що во­на є.
ЧИМ БІЛЬШЕ ЗНА­ЮТЬ МАЙБУТНІ ПРИЙОМНІ БАТЬ­КИ, ЧИМ МЕН­ШЕ У НИХ ІЛЮЗІЙ, ТИМ МЕН­ШЕ РОЗ­ЧА­РУ­ВАНЬ ЇХ ЧЕКАЄ...

Ко­ли прий­ом­на ди­ти­на потрапляє в сім`ю, то всім - і їй, і її но­вим бать­кам - необхідний час, щоб зорієнтуватися і збу­ду­ва­ти но­вий по­ря­док.

І во­на не зав­ж­ди бу­де поводити се­бе як та, про яку мріяли її прийомні бать­ки. Чим більш підготовленими до цієї зустрічі прий­дуть дорослі, чим мен­ше у них бу­де ілюзій що­до майбутньої ди­ти­ни, тим мен­ше роз­ча­ру­вань їх чекає.

1. Вси­нов­лю­ва­ти кра­ще не­мов­ля

Не­мов­ля - зовсім не чис­та сторінка, у ньо­го вже є своя історія. По­ми­ля­ють­ся ті, хто вважає, що змо­жуть повністю «пе­ре­пи­са­ти» її і за­бу­ти про те, що ди­ти­на прий­ом­на.

До тих пір, по­ки немовляті не ви­пов­ни­ло­ся півроку (а іноді і більше), важ­ко оцінити ри­зик то­го, що до або після на­род­жен­ня ма­люк міг пе­ре­нес­ти які-не­будь за­хво­рю­ван­ня або трав­ми.

Не всі бать­ки мо­жуть впо­ра­ти­ся з та­ким рівнем невизначеності, та й не всі готові во­зи­ти­ся з не­мов­лям. Але для са­мо­го ма­лю­ка, безсумнівно, важ­ли­во, щоб йо­го за­бра­ли з бу­дин­ку ди­ти­ни яко­мо­га раніше - ко­жен день, який він про­во­дить тут, уповільнює йо­го роз­ви­ток.

Про фізичний і психічний роз­ви­ток стар­ших дітей, зви­чай­но, мож­на з`ясу­ва­ти більше. І прий­ом­ним бать­кам лег­ше прий­ня­ти зва­же­не рішення. Крім то­го, діти з досвідом сімейного жит­тя з біологічними бать­ка­ми (не­хай навіть це був не найк­ра­щий досвід, але їх лю­би­ли і про них дба­ли хо­ча б зрідка) швид­ше адап­ту­ють­ся в прийомній сім`ї, у них раніше виникає щи­ра прихильність.

Та­ка ди­ти­на знає, що зна­чить «бу­ти ди­ти­ною в сім`ї», во­на орієнтована на до­рос­лих, го­то­ва їх слу­ха­ти, довіритися їм. Во­на у яко­мусь сенсі поділяє про­цес уси­нов­лен­ня ... і са­ма теж «бе­ре в сім`ю» но­вих батьків.

А тій, у ко­го немає досвіду близь­ких відносин з до­рос­ли­ми, важ­че повірити, що її люб­лять, такі діти прос­то не зна­ють, що зна­чить лю­би­ти. То­му з та­ки­ми дітьми лег­ше справ­ля­ти­ся до­рос­лим, у яких це не пер­ша рідна або не пер­ша прий­ом­на ди­ти­на».

2. Во­на по­вин­на бу­ти схо­жою на прий­ом­них батьків

Подібність зовнішності або ха­рак­те­ру не має ніякого зна­чен­ня для відносин у родині. Будь-яка ди­ти­на, як тільки у неї виникає прихильність до но­вих батьків, стає схо­жою на них.

Во­на мимоволі починає копіювати їх міміку, жес­ти. Поведінка дітей не за­ле­жить від їх національності або ра­си. Так, в люблячій сім`ї з дво­ма уси­нов­ле­ни­ми дітьми че­рез якийсь час їх, представників аб­со­лют­но різних національностей, оточуючі по­ча­ли прий­ма­ти за двійнят.

І тим не менш дітям з азіатською зовнішністю важ­че знай­ти сім`ю. Це пов`яза­но з упе­ред­жен­ня­ми потенційних батьків.
Нездатність прий­ма­ти лю­дей іншої куль­ту­ри, страх пе­ред людь­ми іншої національності, релігії означає, що во­ни та­кож не готові терпіти будь-яку розбіжність із влас­ни­ми по­гля­да­ми та традиціями сім`ї. І це се­рй­оз­не про­ти­по­ка­зан­ня до прий­ом­но­го батьківства. Ксенофобія рідко обмежується нетерпимістю ли­ше до тієї чи іншої національності.

А це означає, що бать­ки бу­дуть так са­мо упереджені до всьо­го то­го в дитині, що відрізняється від звич­но­го їм сте­рео­ти­пу.

Бать­ки повні, а ди­ти­на ху­день­ка; бать­ки активні, а ди­ти­на повільна і не­квап­ли­ва - заздалегідь не вга­да­ти, де мо­же ви­ник­ну­ти не­прий­нят­тя. Чим більше рис і якос­тей бать­ки відкидають в дитині, тим гірше відносини між ни­ми. У не­тер­пи­мих батьків мен­ший за­пас міцності пе­ред мож­ли­ви­ми труд­но­ща­ми.

3. Ми зо­бов`язані по­лю­би­ти її як рідну

Ко­ли ми го­во­ри­мо, що лю­би­мо ди­ти­ну, це означає, що ми її приймаємо без­умов­но, лю­би­мо прос­то за те, що во­на є і во­на на­ша ди­ти­на. Іноді бать­ки, особ­ли­во як­що у них є досвід «кров­но­го» батьківства, пе­ре­жи­ва­ють, що у них «не ви­хо­дить по­лю­би­ти прий­ом­ну ди­ти­ну як рідну». Як бу­ти тоді?

Емоційно лю­ди ду­же відрізняються один від од­но­го. Ко­мусь вдається по­лю­би­ти лег­ко і швид­ко, а у ко­гось про­цес ви­ник­нен­ня прихильності роз­тяг­ну­тий у часі. Ми не мо­же­мо керувати на­ши­ми по­чут­тя­ми. Залишається че­ка­ти ... і лю­би­ти діяльно: піклуватися про ди­ти­ну, при­слу­ха­ти­ся до неї, вни­ка­ти в деталі її жит­тя по­за до­мом, на­ма­га­ти­ся розуміти і прий­ма­ти, радіти її успіхам.

Іноді не­прий­нят­тя виникає на тілесному рівні: щоб взя­ти ди­ти­ну на ру­ки, до­рос­ло­му необхідно до­кла­да­ти зу­сил­ля. За­зви­чай та­ке не­прий­нят­тя впер­ше виникає ще в мо­мент знай­ом­ст­ва. Не вар­то бо­ро­ти­ся з со­бою: ніхто не ви­нен, і кра­ще да­ти можливість дитині відчути се­бе ба­жа­ною в іншій родині, з іншими бать­ка­ми.

САМ ФАКТ УСИ­НОВ­ЛЕН­НЯ - ВАЖ­ЛИ­ВА ЧАС­ТИ­НА ОСОБИСТОЇ ІСТОРІЇ, А ОТ­ЖЕ, І ОСОБИСТОСТІ ДИ­ТИ­НИ. ПРО ЦЕ ПОТРІБНО ГО­ВО­РИ­ТИ З НЕЮ...

4. Дитині кра­ще не зна­ти, що во­на уси­нов­ле­на

Об­ман спотворює відносини. За­пи­тай­те се­бе, хотіли б ви, щоб ваші близькі при­хо­ву­ва­ли від вас щось ду­же важ­ли­ве? Важ­ко знай­ти лю­ди­ну, яка хотіла б за­ли­ши­ти­ся в невіданні... А інформація про уси­нов­лен­ня складає важ­ли­ву час­ти­ну особистої історії, а зна­чить, і ди­ти­ни.

На­ма­га­ю­чись обійти цей факт, прийомні бать­ки за­пе­ре­чу­ють те, що ста­ло­ся з ди­ти­ною, поз­бав­ля­ють її можливості органічно вмон­ту­ва­ти цю подію в знан­ня про се­бе. Іноді дорослі по­яс­ню­ють свою поведінку не­ба­жан­ням трав­му­ва­ти си­на чи доч­ку.
Та­ке буває ли­ше тоді, ко­ли самі бать­ки ба­чать в усиновленні про­бле­му. Ди­ти­на не знає реальної кар­ти­ни світу, во­на орієнтована на те, як став­лять­ся до подій дорослі.

До то­го ж, при­хо­ву­ю­чи від ди­ти­ни прав­ду, дорослі роб­лять се­бе за­руч­ни­ка­ми ви­пад­ку: «добро­зич­ли­ва» репліка сусідки, знайдені до­ку­мен­ти, розбіжність гру­пи крові... Ра­но чи пізно таємне стає яв­ним. І важ­ко пе­ред­ба­чи­ти, якою мо­же бу­ти реакція дорослої ди­ти­ни, ко­ли во­на дізнається, що їй бре­ха­ли найближчі лю­ди».

5. У неї бу­де по­га­на спадковість

Найбільший страх батьків - що їх прий­ом­на ди­ти­на успадкує яке-не­будь за­хво­рю­ван­ня або якесь «життєве не­бла­го­по­луч­чя»: бу­де пи­ти, гу­ля­ти, не вчи­тиметься...

Дійсно, є за­хво­рю­ван­ня, які пе­ре­да­ють­ся спадково. У ви­пад­ку з прий­ом­ною ди­ти­ною потенційних батьків лякає на­сам­пе­ред невідомість. Важ­ко знай­ти сім`ю, в якій немає і не бу­ло хо­ча б одної питущої лю­ди­ни. У ба­гать­ох жителів нашої країни є схильність до ви­ник­нен­ня алкогольної залежності. Але це не означає, що ко­жен з них стає алкоголіком.

Ду­же важ­ли­во, щоб бать­ки не тільки підтримували ди­ти­ну, а й мог­ли об­ме­жи­ти, по­пе­ре­ди­ти про не­без­пе­ку.

6. Во­на за­хо­че знай­ти своїх біологічних батьків

Та­ке ба­жан­ня частіше виникає в підлітковому віці, в період, ко­ли ди­ти­на намагається зрозуміти, по-справ­жньо­му пізнати се­бе, щоб ста­ти до­рос­лою. Во­но мо­же но­си­ти різний ха­рак­тер, від па­сив­но­го («добре б зна­ти») до ду­же ак­тив­них дій.

Іноді дитині до­сить прос­то щось дізнатися про батьків, іноді їй важ­ли­во по­ба­чи­ти їх, зустрітися з ни­ми. У цьо­му ви­пад­ку вар­то до­по­мог­ти їй знай­ти родичів. У цьо­му бажанні немає нічого не­без­печ­но­го для прий­ом­них батьків - діти до­ро­жать ти­ми відносинами, які у них є.

У ко­гось ви­ни­ка­ють фантазії, що їх справжні бать­ки - відомі лю­ди, зірки кіно чи шоу-бізнесу, які мріють возз`єднатися з ни­ми...
Необхідна підтримка до­рос­лих, щоб пе­ре­жи­ти роз­ча­ру­ван­ня, яке мо­же ви­ник­ну­ти після зустрічі з біологічними бать­ка­ми. У той же час підлітки, як пра­ви­ло, ду­же вдячні прий­ом­ним бать­кам, як­що ця те­ма обговорюється в сім`ї, і тим більше як­що дорослі готові до­по­мог­ти їм у по­шу­ках своєї історії.

Сподобалась стаття. Особливо, в частині, виділеній жирним.

[Absenta]

Хочу пожелать автору темы удачи! Как прошедшая через усыновление хочу порекомендовать не спешить и прислушиваться как к сердцу так и к разуму, потому что когда смотришь анкеты деток хочется забрать всех . На самом деле нужно ездить и встречаться с детками, и когда-то Ваш малыш выберет Вас, потому что дети выбирают родителей, а Ваше сердце должно откликнуться, очень важно что бы чувство было взаимным и у мамы и у папы. Поскольку тема о усыновлении новорожденных, то в нашем случаи мы не готовы были "покупать" ребенка, хотя изначально хотели детку до года, но главным было то что мы познакомились с нашим сыном - через полтора месяца нам 4 года. Совсем новорожденного усыновить нельзя, в теч. 2-х месяцев биологическая мать имеет право забрать ребенка. А до года в принципе возможно, и сейчас к сожалению деток становится больше - как отражение экономической ситуации в стране. Еще нужно быть готовыми к тому что процесс будет длиться не месяц и не два, у нас с момента получения свидетельства о праве быть усыновителями до приезда домой с сыном прошло семь месяцев, и это при том что с сыном мы познакомились через месяц после постановки на учет. Нам пришлось полгода ездить в другой город (довольно далеко 240 км.) на встречи с ребенком, но это того стоило.

[grace]

svet,
Absenta, тут не кнопка "спасибо" нужна,а низкий вам поклон!!!!

[svet]

Сегодня получила документы. В нашем районе сказали, деток нет, поехала в обласную, те посмотрели на документы и увидели, что они не до конца собраны, послали меня доделывать. Я поинтересовалась, каким образом будет проходить поиск ребенка, на что они ответили, что вышел новый закон, что мы самостоятельно не можем посещать детские дома. Сначала нам предоставят в электронном виде деток с их данными, мы должны выбрать одного из ребенка, потом нам дадут направление, и мы едим навстречу. Конечно, мне сложно представить, как можно выбрать ребенка в электроном виде, но ничего поделать с этим нельзя, если другого выхода нет, будем действовать так.

[N3KRO]

svet
Не переживайте! Можно договориться на месте, когда приедете с направлением, чтоб Вам разрешили глянуть еще деток (смотря конечно насколько сговорчиво руководство).
Ну и в любом случае, Ваш ребенок будет только Вашим.

Начинается самый сложный этап. Огромной удачи, нечеловеческого терпения и ни в коем случае не опускать руки.

[Vesna]

Сегодня получила документы. В нашем районе сказали, деток нет, поехала в обласную, те посмотрели на документы и увидели, что они не до конца собраны, послали меня доделывать. Я поинтересовалась, каким образом будет проходить поиск ребенка, на что они ответили, что вышел новый закон, что мы самостоятельно не можем посещать детские дома. Сначала нам предоставят в электронном виде деток с их данными, мы должны выбрать одного из ребенка, потом нам дадут направление, и мы едим навстречу. Конечно, мне сложно представить, как можно выбрать ребенка в электроном виде, но ничего поделать с этим нельзя, если другого выхода нет, будем действовать так.

да.а именно так все и происходит и уже давно!!!небольшой совет:если вы хотите новорожденного, то в областном вам точно не предложат, т.к. детки сначала попадают в районные, а потом уже в областные.и реальней всего найдется ребенок именно в вашем районе(это их обязанность предложить сначала тем, кто относится к своему району , а потом уже другим), вы еще и бумагу будете подписывать, что например :ребенка видела, показывали его фото, даанные и нам он не подходит.Хорошо , если вы относитесь к Киевскому району(все-таки к нему относится роддом)

[Absenta]

Сегодня получила документы. В нашем районе сказали, деток нет, поехала в обласную, те посмотрели на документы и увидели, что они не до конца собраны, послали меня доделывать. Я поинтересовалась, каким образом будет проходить поиск ребенка, на что они ответили, что вышел новый закон, что мы самостоятельно не можем посещать детские дома. Сначала нам предоставят в электронном виде деток с их данными, мы должны выбрать одного из ребенка, потом нам дадут направление, и мы едим навстречу. Конечно, мне сложно представить, как можно выбрать ребенка в электроном виде, но ничего поделать с этим нельзя, если другого выхода нет, будем действовать так.

Так уже давно. Вы ознакомитесь с анкетами деток, нам показывали в бумажном виде, если кто-то Вам приглянется берете направление на знакомство и посещение ребенка, она действительно в теч. 10 дней, весь этот срок вы можете посещать ребенка и на 10 день либо пишете заявление на усыновление либо нет. Первый раз с Вами поедет представитель опеки и знакомство будет происходить в ее присутствии. В любом случаи берите направление и езжайте в дом малютки или детский дом там на месте можно попробовать познакомится с воспитателями, директором возможно они вам расскажут о других детках.
Удачи Вам.