2692 відповідей у цій темі

[Тетянка]

Щось тема замерзла))) Після прочитання "Гоцика" захотілось чогось сильного, перевіреного і дійсно вартого уваги. Перечитала "Три товарища". Я б не назвала Ремарка "своїм" автором, але безумовно деякі твори мені особливо сподобались - "Три товарища" та "На западном фронте без перемен". Від його творчості віє меланхолією та приреченістю і це не дивно, бо безмежна туга і біль війни відчувається в кожному слові. Після пережитого герої дивляться на світ без прикрас і надій. Всіх цих молодих старців ніколи не залишить тінь війни, це назавжди зламало їх душі. Ніколи вони не стануть тими, ким могли б стати, ким хотіли стати. Ця безглузда війна нічого їїм не дала, лише забрала. І тільки й залишилось покалічене життя. І саме через пережите, вони відчувають справжню цінність дружби, кохання і життя. Вони не просто друзі, це щось більше - поза словами.Вони не кажуть один одному про дружбу, вони вчинками показують своє відношення. Він не каже їй багато слів кохання, але кохає по справжньому-вчинками... Слова не важливі, значення мають лише людські вчинки. Нестаріючі істини...інколи корисно зупинитись і нагадати собі про справжні цінності і про те, що життя занадто коротке, щоб писати чорновик.

[smakovska]

Почала читати "Как говорить, чтобы дети слушали..."
Дуже подобається, що там багато прикладів. І дуже багато нового узнаю для себе, такого, що ще ніде не читала.
Довго ржала після ось цього.

О самой необычной записке нам поведала мама, которая училась в режиме неполного дня. Вот ее история.

«В минуту слабости я предложила провести собрание двадцати человек у меня дома. Я так нервничала, ведь все должно быть готово вовремя, что раньше ушла с занятий.

Придя домой, я оглядела квартиру, и мое сердце упало. Был ужасный беспорядок — кучи газет, почта, книги, журналы, грязная ванная и незастеленные кровати. У меня было чуть больше двух часов, чтобы привести все в порядок, и тут я почувствовала, что близка к истерике. Дети должны были прийти домой с минуты на минуту, и я знала, что не смогу справиться даже с простой просьбой или их дракой.

Но мне не хотелось говорить с ними или объяснять им что-то. Я решила написать записку, но не было ни одной незахламленной поверхности в доме, чтобы ее прикрепить. Поэтому я схватила кусок картона, проделала в нем две дырки, продела в них веревку и повесила себе на шею.

ЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ БОМБА!!!

ЕСЛИ ЕЙ НАДОЕДАТЬ ИЛИ РАЗДРАЖАТЬ ЕЕ, ОНА ВЗОРВЕТСЯ!!!

ПРИЕДУТ ГОСТИ,

НУЖНА СРОЧНАЯ ПОМОЩЬ!

Я с неистовством принялась за работу. Когда дети пришли домой, они прочитали мою табличку и добровольно вызвались убрать книги и игрушки.

Затем, не услышав от меня ни единого слова, они убрали свои кровати и мою! Невероятно.

Я взялась за ванную, когда в дверь позвонили.

Я впала в панику на какой-то момент, но это был все го лишь человек, который принес дополнительные стулья. Я жестом пригласила его войти и удивилась, почему он не сдвинулся с места. Он продолжал смотреть мне на грудь.

Я тоже посмотрела и увидела, что забыла снять табличку. Когда я начала объяснять ему, он ответил:

«Не волнуйтесь, леди. Успокойтесь. Просто скажите, куда поставить стулья, и я все сделаю для вас»».


Жаль, що Влада ще мала, і мало що можна зараз використати на практиці (думаю, пізніше ще раз перечитаю книгу). Та от приклад з записками вирішила випробувати на своєму папі (йому треба 300 раз нагадать, щоб він зробив те, що його просять))). Про результати відпишуся. :: ))

[Polinka78]

Жаль, що Влада ще мала, і мало що можна зараз використати на практиці (думаю, пізніше ще раз перечитаю книгу). Та от приклад з записками вирішила випробувати на своєму папі (йому треба 300 раз нагадать, щоб він зробив те, що його просять))). Про результати відпишуся. :: ))

А я то думаю, про які записки ти йому сьогодні розказувала))) тепер ясно)

[Fresh]

Называется, дорвалась..за три дня 2 книги прочтены )))) Дневник Бриджит Джонс, Хелен Филдинг- читается на одном дыхании, в книге больше интересных и смешных моментов, чем в фильме, больше раскрывается характер Бриджит, ее отношения с матерью. Я думаю, каждый в каких-то моментах узнает себя... Повелитель мух, Уильям Голдинг - я ожидала более страшного, что ли. Почти вся книга в духе робинзониады, только концовка жутковатая.

[smakovska]

Жаль, що Влада ще мала, і мало що можна зараз використати на практиці (думаю, пізніше ще раз перечитаю книгу). Та от приклад з записками вирішила випробувати на своєму папі (йому треба 300 раз нагадать, щоб він зробив те, що його просять))). Про результати відпишуся. :: ))

Дівчата, з 4-х записок, 3 були виконані на наст.день!

[merkysha]

Дівчата, з 4-х записок, 3 були виконані на наст.день!

А памяєтаєш,як ми папі листа на електронку з завданнями по дому прислали?Теж надихнувся)Прямо,як до Президента треба звертатись.

[M@R@Wa]

Девочки, а есть кто-то на форуме, любитель современных детективов, особенно иронических?

[ana_sha]

Девочки, а есть кто-то на форуме, любитель современных детективов, особенно иронических? super2.gif

Была младше- увлекалась Донцовой. Но потом все поперепутывались у меня - Подушкин, Тараканова.... Хотя недавно скачала опять, но никак не начну читать.

[ana_sha]

Прочитала роман Халед Хоссейни "Бегущий за ветром". Я так рыдала... Не плакала, не прослезилась - я рыдала... Читала ночью, пришлось выйти на кухню, чтоб плачем не разбудить своих мужчин. Роман об Кабуле, Афганистан, о талибах... Плакала от безысходности, от того, что в мире ничего нельзя изменить, от того, что возможно, действия, которые описываются в романе, происходят сейчас и от этого ещё больнее становилось. Роман хороший, описывается по доброму и с любовью Афганистан до войны. Концовка тяжелее мне далась (написано легко, тяжело принимается сердцем). Если моя рецензия не отпугнула, то советую прочитать. Кстати, роман экранизирован, но я ещё не смотрела.

[M@R@Wa]

Была младше- увлекалась Донцовой. Но потом все поперепутывались у меня - Подушкин, Тараканова.... Хотя недавно скачала опять, но никак не начну читать.

До определенного времени, перечитала все Донцовой, в день по 2-3 книги глотала, не спала ночами Тоже, путалось все, но к сожалению, последниъ книг 10-15 не читала

[sofiko]

До определенного времени, перечитала все Донцовой, в день по 2-3 книги глотала, не спала ночами Тоже, путалось все, но к сожалению, последниъ книг 10-15 не читала

почитайте "Что сказал покойник" Иоанной Хмелевской, по ней был снят фильм, но довольно отстойно)) а книга отличная, сама перечитывала несколько раз)

[M@R@Wa]

почитайте "Что сказал покойник" Иоанной Хмелевской, по ней был снят фильм, но довольно отстойно)) а книга отличная, сама перечитывала несколько раз)

Спасибо! Правда как время найду ))))

[ana_sha]

До определенного времени, перечитала все Донцовой, в день по 2-3 книги глотала, не спала ночами super2.gif Тоже, путалось все, но к сожалению, последниъ книг 10-15 не читала sad.gif

Да-да, читалось легко. И хохоталось даже А писала (в смысле количество) она ещё быстрей, чем читалось.

[Juliett]

Девочки, а посоветуйте что-то наподобие Марининой. Детектив, как бы это сказать, из нутри что-ли.. Мне в ней нравится описание работы системы МВД..Ну или какие-то детективы где нет жестоких сцен и развязка захватывает, вот)))

[mamulia1985]

Девочки, а есть кто-то на форуме, любитель современных детективов, особенно иронических?

я люблю Шилову читать, читается легко и интересно!

[M@R@Wa]

я люблю Шилову читать, читается легко и интересно!

Читала, хорошо пишет. А еще мне очень Луганцева нравиться

[ana_sha]

я люблю Шилову читать, читается легко и интересно!

А я её переросла или перечитала))) Раньше глотала на раз-два, а потом предугадывать стала всё. Она пишет о сильных женщинах - так мне раньше хотелось быть такой же крутой, как её героини. Вспоминаю, аж смешно становится

[Тетянка]

Продовжуючи розділ класичної літератури прочитала ”Поющие в терновнике”. Сага про три покоління австралійської родини. Як я рада, що не читала цей твір раніше! Бо роман дуже дорослий, для зрілого читача. Дуже мудра, глибока, жіночна проза. Це той вид літератури, котрий можна відкривати і відкривати з кожним етапом свого емоційного розвитку. Я впевнена, що років через 10 я знайду в ньому ще щось інше. Тут і сімейні стосунки: взаємодія всіх членів родини разом, кожного окремо з іншим: чоловік-дружина, мати-сини, мати-донька, брати-сестра, батько-сини . Любов і опіка батьків, виховання в родині, виховання в соціумі. Конфлікти і вирішення проблем.Рокові помилки з трагічними наслідками. Смерть близьких. Тяжка жіноча доля. Кохання. І ще багато багато чого цікавого та хвилюючого. І куди ж без іронії долі... П.С: На житті, як на довгій ниві    Життя - це нива... Життя - це нива, неозорий лан,  Де ніхто не знає наперед,  Який врожай збирає. Ніхто не знає Божий план: Кому ким бути, що кого чекає.  Життя одне, воно - як мить, Умій його цінити.  Життя - це птах, який летить,  І треба на льоту його зловити.

[ana_sha]

Продовжуючи розділ класичної літератури прочитала “Поющие в терновнике”. Сага про три покоління австралійської родини.

Я долго ходила под впечатлением от этого романа... Читала его давно, но сейчас всплывает много моментов, которые меня потрясли на тот время. Согласна, потрясающий роман!

[Майя]

Продовжуючи розділ класичної літератури прочитала ”Поющие в терновнике”.

Очень люблю этот роман)
я его прочитала лет в 12-13, причем случайно)
зашла утром к сестре в комнату, а у нее на кровати лежит эта книга, я села, открыла первую главу и очнулась только вечером, когда оставалось дочитать страниц 20 примерно))