2692 відповідей у цій темі

[Надя и Вера]

Закончила "Лебединую песнь " Ирины Головкиной ( Римская-Корсакова). Роман, написанный на основе реальных событий, личных наблюдений и переживаниях автора о жизни русской интеллигенции и дворянства в первые годы после революции 17 года. Это одно из самых трагических мною прочитанных произведений, полностью переворачивающее душу. Читаешь и понимаешь, что описана лишь капля в море из того круговорота поломаных судеб. При этом читается очень легко, слог несколько специфический, но полностью отражающий атмосферу времени.
Склонность к критическому мышлению не позволяла смотреть на происходящее только с позиции автора, помнила, что есть и другая сторона, но во время прочтения судить никого не хотелось, думать об исторической составляющей тем более. А вот потом есть над чем поразмыслить. Однозначно рекомендую эту книгу к прочтению, думаю нужно включить в школьную программу, т.к редкая книга вызывает такой душевный отклик и даёт столько тем для обсуждения. Несколько дней ходила, как больная,переживала очень. Полезла гуглить другие источники на эту тему, чтобы лучше понимать, почему так произошло да и вообще захотелось погрузиться.
Вынесла ещё одно наблюдение: ушедший век был полон на события, которые позволяли пробуждаться в людях всему спектру чувств и поступков: любовь, предательство, жажда к жизни, героизм, подлость. Как мы обмельчали за такой короткий промежуток времени(((.

Відредаговано Надя и Вера, 03 травень 2019 - 09:30.

[Sailor Moon]

Дякую Дождик Тані за підсказку про книжку Дарси Белл "Простая просьба".

Якщо б я не дивилась кіно, то книжку б не дочитала. Да, фінал різний. І, таке буваю дуже рідко, фільм сподобався більше.

[mnadiyka2009]

Порадьте щось цікаве для дівчинки 12 років. Любить сучасне(не фантастика).

[Yadik]

Порадьте щось цікаве для дівчинки 12 років. Любить сучасне(не фантастика).

"Манюня" читали?Там 3 книги.

[mnadiyka2009]

"Манюня" читали?Там 3 книги.

ні, дякую

[smakovska]

Дочитала цікаву книгу - "Хюгге, или уютное счастье по-датски" Хелен Рассел. Британка розказує про своє життя, як вони з чоловіком, якому запропонували роботу в "Лего", переїхали в Данію. Жінка відмовилася від престижної посади редактора в модному "глянці" у Великобританії і перейшла на фріланс у Данії. У книзі вона без прикрас описує їхнє життя у новій країні, розказує про складнощі у вивченні датської мови, шукає секрет щастя данців (більшість оцінює своє щастя на 8-10 балів з 10), розхвалює датські булочки і ще багато іншого. Я поки читала, захотіла переїхати жити в Данію.)) Хоча у книзі описані не тільки переваги, а і недоліки життя у цій країні. Деякі місця можуть здатися нуднуватими (де вона опитувала спеціалістів з тих чи інших питань), але в цілому книга мені сподобалась. Багато фактів, про які я ніколи раніше не чула. Раджу.)

 

Також перед цим прочитала нову книгу Джоді Піколт "Искра надежды". Як на мене, у порівнянні з попередніми вона слабша, хоча корисно подивитися на тему "абортів" і зі сторони захисників, і зі сторони противників. Я не можу сказати, що книга змінила мою думку, я, як і раніше, скоріше, належу до останніх, хоча вважаю, що право вибору у жінок повинно бути. В Україні все-таки жінки мають право без перешкод піти в клініку і зробити аборт, тоді як у деяких штатах США для цього потрібно їхати в клініку за кілька сотень кілометрів, проходити крізь натовп протестувальників, чекати пару днів і т. ін. У книзі описана процедура аборту на 16-му (якщо правильно пам'ятаю) тижні - читати досить неприємно і сумно.( 

[smakovska]

"Проковтнула" ще одну книжечку - "Загодочное ночное убийство собаки" Марка Хеддона

Книга від першої особи, 15-річного хлопчика з аутизмом, точніше, скоріше, із синдромом Аспергера, хоча прямо в тексті про це не йдеться (він дуже любить математику, а вирішення задач допомагає йому заспокоїтися в "критичних" ситуаціях і примусити мозок працювати у звичайному режимі). У Вікіпедії написано, що автор заперечив той факт, что описував дитину, у якої аутизм, але виявилось дуже реалістично, принаймні у порівнянні з тим, що я бачила в фільмах.

Книга починається із вбивства собаки, і Крістофер вирішує розслідувати його, описуючи це у своїй книзі. У що це в результаті вильється, він не міг і підозрювати. Варто почитати і охочим більше дізнатися про те, як батьки вчаться приймати свою особливу дитину.

[Polinka78]

Останнім часом читано-перечитано, але катастрофічно не вистачало часу на відгуки. Але після «пенделя» сестри виправляюся
З цією книгою пов‘язана низка співпадінь. Раніше, я знала дуже мало про Camino de Santiago (шлях Святого Якова). Це дуже відомий паломницький маршрут, який веде до могили апостола Якова. Французький маршрут складає 779 км, які паломники повинні здолати пішки, це в ідеалі. Але щоб отримати Компостеллу, достатньо пройти 100 км або 200 км на велосипеді. На всьому шляху напрямок вказують жовті мушлі, також подорожуючі повинні мати спеціальний паспорт (кадансьє), де їм ставлять штампи після кожного етапу. Паломниками стають не лише віряни, а і люди, які хочуть знайти себе, розібратися в складних моментах свого життя. Як кажуть, цей шлях змінює кожного. І по суті Спочатку був французький фільм, на який я натрапила випадково. В ньому ішла мова про сестру і двох братів зі складними відносинами і їхня мати залишила заповіт, згідно якого вони мали отримати спадок, але лише в тому випадку, якщо вони пройдуть разом цей паломницький шлях. У фільмі було багато нюансів і про рюкзаки, і про ночівлю, ця тема мене дуже зацікавила. Через кілька тижнів я поїхала з учнем на екскурсію і чисто випадково побачила, що цей шлях пролягає через місто, в якому я працюю!) ще через деякий час я лазила на сайті якабу в пошуках новинок і натрапила на одну книгу, почала читати перші сторінки і захопилася, книгу відразу ж і купила і зараз мова про неї. « Два кроки назустріч», написав її Ґрег Сімсіон в співаторстві зі своєю дружиною Енн Буйст. Вони «в темі», адже ідея написати книгу прийшла саме після їх власного паломництва. Головні герої проходять весь шлях, близько 2000 км, вони «випадкові» паломники, просто настав такий період в їх житті, коли вони не знають, куди далі іти. Шлях змінив їх і допоміг знайти рішення багатьом проблемам, адже багато чого можна переосмислити наодинці з дорогою і власними думками.
Книга дуже приємна, захоплююча, заставляє замислитися і спонукає запланувати паломництво (я вже маю в планах!))), ідеальне літнє читання.

[Sailor Moon]

Я почала читати "Гру пристолів". Серіал не дивилася (тільки перші дві серії першого сезону). 

[Муська]

Жан-Кристоф Гранже "Пассажир"
⠀
Читала я ее на украинском языке, но наверняка есть и русский перевод.
⠀
Чтобы рецензия получилась максимально информативной, буду писать по пунктам:
1. Сюжет очень интересный. Это детективная история об убийствах, затягивает с первых страниц. Парня без памяти привозят в психиатрическую клинику, где с ним работает психиатр Матиас. В ходе расследования выясняется, что у парня редкое заболевание, при котором он забывает прошлую жизнь и придумывает себе новую личность. Матиас пытается докопаться до настоящих данных (имя, место рождения, профессия), когда понимает, что и сам он - "человек без багажа". Кем он был в прошлой жизни, сколько этих жизней у него было, может ли он быть убийцей, почему за ним охотятся люди в черном? Ответы на эти и другие вопросы есть в книге.
2. Концовка непредсказуема. Очень непредсказуема! У меня были разные варианты во время чтения, но я подумать не могла, что все закончится именно так.
3. История длинная, но читается быстро и легко.
4. Очень подробное описание деталей - единственный недостаток, который я нашла. Место преступления, труп, повреждения тела, запахи, жизнь бомжей со всеми подробностями (в одном разделе) - все это вызывает отвращение, но при этом добавляет атмосферности.
⠀
Могу ли я советовать книгу? Однозначно ДА, если вы любите запутанные детективные истории.

[bil4enya]

Я рекомендую всього Гранже! У нього практично кожен роман - неймовірна і непередбачувана історія. Я прочитала всі, крім Кайкена, і кожен по своєму сподобався

[Yadik]

Михаэль Энде "Бесконечная история" - мальчик находит книгу в магазине и не может устоять перед ней, крадет ее и прячется на школьном чердаке, читая ее.Книга увлекает его на столько, что он становится ее частью, став ее главным героем.Только не потеряет ли при этом он самого себя?Книга для тех, кто любит сказочные фантастические приключения.Мне шла очень туго, действительно казалось, что она бесконечна.Все эти задания-препятствия-преграды, пойди туда, не знаю, куда, принеси то, не знаю что)))

Михаэль Энде "Момо" - тоже своего рода фентези-сказка, но уже о девочке, которая умеет слушать и слышать, меняя при этом жизнь людей к лучшему.Но в город, где живет девочка и ее друзья,  приходят серые люди, которые буквально крадут время у людей, фактически лишая их при этом самой жизни.И только Момо может спасти всех от гибели...Тема времени и его быстротечности мне оказалась близка, может, поэтому книга понравилась.

Елена Андрейчикова "Остаться дома в понедельник" - сборник рассказов, которые отлично подойдут под чашечку чая или кофе, о жизни и любви, смешные и не очень.Единственное, что первый рассказ книги достаточно затянут.От книги с таким названием я ждала чего-то совсем другого)))

Андрей Онистрат "Как я про$рал банк" - книга бегающего банкира о нем самом, его увлечениях спортом, женщинах, любви, детях, экономических процессах в Украине со времен ее независимости.Книга об удачах и поражениях, ошибках и опыте.Читается легко и интересно, описание темы бега и марафонов - вообще супер.Андрей приезжал в Полтаву в прошлом году с лекцией о жизни и беге, но я на нее не попала, зато его книгу прочла.

Маргарет Этвуд "Рассказ служанки" - после просмотра сериала решила прочесть книгу, о чем не жалею.Если бы было наоборот, то книгу сложно было бы понять: кто-где-откуда - слишком много описаний, мало диалогов, много догадок.А после сериала книга поразила именно глубиной погружения в прочитанное.Вот читаешь текст и насколько проникаешь в прочитанное, что просто до мурашек, плюс многое стало понятнее.Ну и надо отдать должное сценаристам, ибо книга - это максимум 2/3 первого сезона сериала, а дальше - бурная фантазия сценаристов.Книга написана в 1986 году, моя ровесница)

[Tala]

Останнім часом читано-перечитано, але катастрофічно не вистачало часу на відгуки. Але після «пенделя» сестри виправляюся
З цією книгою пов‘язана низка співпадінь. Раніше, я знала дуже мало про Camino de Santiago (шлях Святого Якова). Це дуже відомий паломницький маршрут, який веде до могили апостола Якова. Французький маршрут складає 779 км, які паломники повинні здолати пішки, це в ідеалі. Але щоб отримати Компостеллу, достатньо пройти 100 км або 200 км на велосипеді. На всьому шляху напрямок вказують жовті мушлі, також подорожуючі повинні мати спеціальний паспорт (кадансьє), де їм ставлять штампи після кожного етапу. Паломниками стають не лише віряни, а і люди, які хочуть знайти себе, розібратися в складних моментах свого життя. Як кажуть, цей шлях змінює кожного. І по суті Спочатку був французький фільм, на який я натрапила випадково. В ньому ішла мова про сестру і двох братів зі складними відносинами і їхня мати залишила заповіт, згідно якого вони мали отримати спадок, але лише в тому випадку, якщо вони пройдуть разом цей паломницький шлях. У фільмі було багато нюансів і про рюкзаки, і про ночівлю, ця тема мене дуже зацікавила. Через кілька тижнів я поїхала з учнем на екскурсію і чисто випадково побачила, що цей шлях пролягає через місто, в якому я працюю!) ще через деякий час я лазила на сайті якабу в пошуках новинок і натрапила на одну книгу, почала читати перші сторінки і захопилася, книгу відразу ж і купила і зараз мова про неї. « Два кроки назустріч», написав її Ґрег Сімсіон в співаторстві зі своєю дружиною Енн Буйст. Вони «в темі», адже ідея написати книгу прийшла саме після їх власного паломництва. Головні герої проходять весь шлях, близько 2000 км, вони «випадкові» паломники, просто настав такий період в їх житті, коли вони не знають, куди далі іти. Шлях змінив їх і допоміг знайти рішення багатьом проблемам, адже багато чого можна переосмислити наодинці з дорогою і власними думками.
Книга дуже приємна, захоплююча, заставляє замислитися і спонукає запланувати паломництво (я вже маю в планах!))), ідеальне літнє читання.

Оля, а ты читала в каком формате?  не могу нигде найти вариант для электронной книги

[smakovska]

Оля, а ты читала в каком формате? не могу нигде найти вариант для электронной книги

Вона звичайну друковану читала.

[Polinka78]

Оля, а ты читала в каком формате? не могу нигде найти вариант для электронной книги

Наташа, так, я читала друковану. Здається, вона не перекладена на російську, тому і немає в електронному вигляді.

[KulKatya]

Наконец-то добралась до Патрика Мелроуза. Сериал не смотрела еще, но собираюсь. Книга интересная и местами смешная. Рассказ про человека, который имеет неимоверное богатство, но все равно не получает от него никакого удовольствия. При этом страдает от алкогольной и наркотической зависимости. Необычно и довольно захватывающе.

[antonovich]

Меня очень сильно впечатлил роман "Сто лет одиночества". Он довольно большой, но прочитав до конца чувствуешь какое-то очищение что-ли. Понимаешь всю глубину названия.

[Juliett]

Меня очень сильно впечатлил роман "Сто лет одиночества". Он довольно большой, но прочитав до конца чувствуешь какое-то очищение что-ли. Понимаешь всю глубину названия.

Только вчера его вспоминали на работе. Честно, я не дошла до той степени саморазвития чтобы понять о чем он. Закончила не дочитав до средины.

Запуталась кто из них Аурелиано. а кто его сын, а кто его сын...

[Tala]

Только вчера его вспоминали на работе. Честно, я не дошла до той степени саморазвития чтобы понять о чем он. Закончила не дочитав до средины.
Запуталась кто из них Аурелиано. а кто его сын, а кто его сын...

И я не осилила)
И даже не тянет перечитать. А дочери понравилось.

[Tala]

Жан-Кристоф Гранже "Пассажир"
⠀
Читала я ее на украинском языке, но наверняка есть и русский перевод.
⠀
Чтобы рецензия получилась максимально информативной, буду писать по пунктам:
1. Сюжет очень интересный. Это детективная история об убийствах, затягивает с первых страниц. Парня без памяти привозят в психиатрическую клинику, где с ним работает психиатр Матиас. В ходе расследования выясняется, что у парня редкое заболевание, при котором он забывает прошлую жизнь и придумывает себе новую личность. Матиас пытается докопаться до настоящих данных (имя, место рождения, профессия), когда понимает, что и сам он - "человек без багажа". Кем он был в прошлой жизни, сколько этих жизней у него было, может ли он быть убийцей, почему за ним охотятся люди в черном? Ответы на эти и другие вопросы есть в книге.
2. Концовка непредсказуема. Очень непредсказуема! У меня были разные варианты во время чтения, но я подумать не могла, что все закончится именно так.
3. История длинная, но читается быстро и легко.
4. Очень подробное описание деталей - единственный недостаток, который я нашла. Место преступления, труп, повреждения тела, запахи, жизнь бомжей со всеми подробностями (в одном разделе) - все это вызывает отвращение, но при этом добавляет атмосферности.
⠀
Могу ли я советовать книгу? Однозначно ДА, если вы любите запутанные детективные истории.

И я прочла Пассажир, и Лес мертвецов и Землю мертвых.

Пассажир понравился, прочла на одном дыхании. Подробное описание смертей, крови, убийств тоже немножко покоробило, но это я не читала Лес и Землю((((

Эти два произведения почти одинаковые и везде почти одно и тоже - психологическая составляющая, смерть, трупы, кровь, насилие.

Закончив читать Землю мертвецов, захотелось помыть руки(

Больше Гранже читать не буду. Не моё

Відредаговано Tala, 23 липень 2019 - 14:16.