2692 відповідей у цій темі

[Optimist]

Я прочитала "квартет" запоем, оставил тоже неоднозначные впечатления, но заставил много подумать, что полезно))). Постоянно ловлю себя на мысли, что вспоминаю описанные события, анализирую и свои  прожитые годы, так интересно, что ключевые моменты помнятся отчетливо. Я точно помню, когда был тот день, что повернул жизнь в то русло, в котором я сейчас нахожусь, хотя даже подумать странно, какие мелочи порой решают судьбу. В общем, много размышляю о себе в последнее время, видимо, кризис среднего возраста, спровоцированный книгой)))

Чтобы немного поправить свое моральное состояние прочитала упомянутую Инной книгу Джин Вебстер "Длинноногий дядюшка" - светло, весело, оптимистично, хэппиэндово)))

Потом одолела Дэна Брауна "Происхождение". В общем-то, в одном стиле с прежними книгами, классика американского кино, как по мне. Один герой против всех, накал страстей, таинственные силы, плохие парни и герой всех мужественно преодолевает))) Хотя мне нравятся книги Дэна Брауна связью с историей, культурой, наукой, читая их, постоянно открываю инет, чтобы посмотреть то или иное произведение искусства, книгу и т.д.,упомянутые автором.

Відредаговано Optimist, 12 лютий 2018 - 13:55.

[мягкопушистая мама]

 

Чтобы немного поправить свое моральное состояние прочитала упомянутую Инной книгу Джин Вебстер "Длинноногий дядюшка" - светло, весело, оптимистично, хэппиэндово)))

 

так, вот мне и новая книжечка для почитать)))

[Optimist]

Оказалось, что я не читала "Овод" и "Птичка певчая", восполнила этот пробел. Интересно, но все же их надо было читать раньше, во время мечтательного пубертата)) Также в прочтенных Ной Гордон "Лекарь, ученик Авиценны". Книга объемная, но не скучная. Каждый период жизни описан ярко, захватывающе. Как всегда, немного раздражала любовь амер. литераторов к "клубничке" и физиологическим тонкостям, но зато описания приготовления еды заставляли давиться слюной, очень уж вкусно написано)) Книга, на мой взгляд, оптимистичная, мотивирующая, приятное послевкусие.

[Светлана]

Мені дуже подобалась Чаликушу в юності)) і книга і фільм. Та й зараз з задоволенням читаю дитячу літературу))) Прочитала Нескінченну історію Міхаеля Енде, в дитинстві обожнювала цей фільм, а книжка в руки не потрапляла. Зараз купую дітям і попутно сама читаю. В дорослому віці багато сприймаєш по іншому, бачиш те, що в дитинстві не помічав.
Зараз читаю Гру престолів, теж така собі казочка, хочу побачити чим від серіалу відрізняється))
На черзі Донна Тарт Щиголь- подружка порекомендувала і книжку прислала))) Декілька сторінок прочитала , то легко йде.

[nana]

 

Чтобы немного поправить свое моральное состояние прочитала упомянутую Инной книгу Джин Вебстер "Длинноногий дядюшка" - светло, весело, оптимистично, хэппиэндово)))

Потом одолела Дэна Брауна "Происхождение". В общем-то, в одном стиле с прежними книгами, классика американского кино, как по мне. Один герой против всех, накал страстей, таинственные силы, плохие парни и герой всех мужественно преодолевает))) Хотя мне нравятся книги Дэна Брауна связью с историей, культурой, наукой, читая их, постоянно открываю инет, чтобы посмотреть то или иное произведение искусства, книгу и т.д.,упомянутые автором.

Я , теж прочитала "квартет" -захопило,вразило, сподобалось, але в мене  "накладка"- я ще не відійшла психологічно від своїх пологів, тому , іноді читати  було важкувато, особливо, коли зникла дитина (тоді, я ще й згадала свою роботу , зниклих людей, яких нажаль не вдалось знайти...) і, вирішила прочитати  "длинноногого дядюшку" за рекомендацями Наташі))) Дійсно позитивно, легко, хоч і наївно))), а далі, знайшла, можна сказати продовження цієї книги -"Милый  недруг"- теж позитивно і легко))

Відредаговано nana, 10 березень 2018 - 12:30.

[Optimist]

Относительно того, что книги читаются по-разному и замечаешь то, что раньше не видел. Для меня таким откровением в свое время стала "Анна Каренина". Первый раз читала в школе, тогда для меня это была история любви, второй раз читала уже почти семейным человеком. И тут уже и муж вызывал сочувствие, и ребенка жаль, и Анна уже не была для меня позитивным персонажем, и ее бой-френд вызывал раздражение. А еще открылась и вышла на первый план история чувств Константина и Кити. Я умом понимала, что так может быть, но впервые тогда так была поражена. Сейчас перечитываю иногда "школьный" книжный репертуар, то каждая книга как будто впервые открывается, я ведь ее чувствовала иначе)

[мягкопушистая мама]

Относительно того, что книги читаются по-разному и замечаешь то, что раньше не видел. Для меня таким откровением в свое время стала "Анна Каренина". Первый раз читала в школе, тогда для меня это была история любви, второй раз читала уже почти семейным человеком. И тут уже и муж вызывал сочувствие, и ребенка жаль, и Анна уже не была для меня позитивным персонажем, и ее бой-френд вызывал раздражение. А еще открылась и вышла на первый план история чувств Константина и Кити. Я умом понимала, что так может быть, но впервые тогда так была поражена. Сейчас перечитываю иногда "школьный" книжный репертуар, то каждая книга как будто впервые открывается, я ведь ее чувствовала иначе)

ага, я в школе читала Анну Каренину -любовь,страсть, разрыв шаблонов, смерть от любви и давления несправедливых общественных стереотипов, Анна смелая женщина, Вронский человек из-за любви готовый на все ну и тд и тп , прям сериал амурный)))

взрослой перечитала -Анна эгоистичная дура, поломавшая жизнь себе, мужу, сыну и любовнику, а еще за компанию и машинисту поезда под который кинулась, Вронский несчастный недалекий глупец , поддавшийся на провокацию скучающей дамы, любви там никакой, раз так быстро Анна заскучала за балами, приемами и бесконечными походами по гостям, оба должны были понимать на что идут, лучшим решением был бы легкий адьюльтер-получили бы удовольствие и расстались бы когда Анна пресытилась бы новой игрушкой, жили бы дальше и возможно даже были бы счастливы. Все страдания и метания  Анны от скуки, работать надо ей было ))) самореализации нехватало , вот ее проблема ( и  других дам из высшего общества) ,а в любовь она играла, Вронского жаль будет жить с чувством вины до конца дней(((

короче две разных книги)))

единственная книга которая меня не разочаровывает при перечитывании -это Мастер и Маргарита) это одна из немногих бумажных книг у меня) читаю эл. книжку , бумажные большинство раздала, а эту почему-то хочется читать на бумаге)

[mar1ne]

У меня тоже неоднозначное мнение от "квартета".
После прочитаного я еще сутки ходила в раздумьях (в голове был каламбур большая куча вопросов и практически много ответов)
С одной стороны вроди бы и понравилось, а с другой какая то неоднозначность.
Роман сам по себе показался мне незаконченным.
Очень много было интригующих ситуаций, но к какой-то момент они сходили на нет, так и не распутав ту интригу, которую автор сразу так умело наматывала в клубок.

Очень часто перелистывала страницы назад, так как мне казалось, что я что-то упустила (прочитала на автопилоте), а нет оказывалось, что так и было: автор, допустим с 1985 года возвращалась 1974 или еще раньше "не подготовив к этому читателя". Из-за этого в голове у меня получался каламбур.

Ну и как таковой дружбы я не увидела.

Плюсуюсь. Тоже читала запоем, но немного разочарована концовкой.

Вчера закончила книгу Гомель Яхиной- Зулейха. Очень затянула, читала в каждую свободную минутку . Роман о татарской крестьянке во времена раскулачивания.

[Yadik]

Деніел Кіз "Квіти для Елджернона" - наукова фантастика, яка викликає зацікавлення і подив буквально з перших сторінок.Головний герой, Чарлі, має певні проблеми з інтелектом, і відповідно, його оточення над ним як мінімум насміхається, а він понад усе прагне бути розумним Чарлі погоджується на науковий експеримент (операція на мозку, внаслідок якої рівень його інтелекту стане високим).Як зміниться життя Чарлі після операції і чи зможе суспільство прийняти нового Чарлі?Знаю, що по книзі був знятий фільм, але він старий і без дубляжу, а так би із задоволенням подивилася б і його.

Перри Брюс и Салавиц Майя "Мальчик, которого растили как собаку" - книгу рекомендувала наша Юля (jabka).Книга про те, як насильство і жорстоке поводження в ранньому дитинстві впливає на доросле життя.У книзі кілька історій дітей, які пережили ту чи іншу трагедію, і пошук шляхів допомоги цим дітям.Історії місцями дуже жорстокі.Багато розповідається про розвиток і функціонування окремих ділянок нашого мозку та вплив кожної з ділянок на формування мовного апарату, емоційного інтелекту, поведінки взагалі.Цікава ідея про те, що люди, яких не любили в дитинстві, не зможуть любити себе і інших людей, бо любові потрібно навчати  з пелюшок....

Харуки Мураками "О чем я говорю, когда говорю о беге" - щось на зразок щоденника, де письменник описував свої думки стосовно бігу і не тільки.Дуже цікаво, зрозуміло, мотивуюче.Емоційно він описує ті ж самі відчуття, що мабуть, відчуває кожен бігун.Його думки мені були зрозумілі на всі 100%, так ніби він писав про мене."Боль неибежна, страдание - личный выбор каждого" - найбільш відома цитата цієї книги, до речі, не Муракамі її написав.Цікаві роздуми про те, що ми маємо постійно себе робити кращими і схильність до повноти, наприклад, - це подарунок долі для того, щоб людина працювала над собою і своїм здоров"ям.Хочу  почитати й інші книги письменника, можливо щось порадите, бо їх у нього багато)

Элена Ферранте "Неаполитанский квартер" або в моїй версії "Итальянские страсти")))На фоні всього прочитаного до, здалася мені цікавою і захопила майже з перших сторінок.Читала практично запоєм.Але були місця, які нагадували розтягування гуми, а потім знову інтрига і новий виток.Цікаво було подивитися на іншу культуру і темперамент, відмінний від українського.Плюс технічний прогрес від рукописів до інтернету і мейлів, і все це на фоні життя героїв.Де в чому впізнавала себе, де в чому зовсім не розуміла ні Ленучу, ні Лілу.Але таке життя, цікаве і багатогранне...Оля, дякую за рекомендацію книги!

[smakovska]

З приводу Муракамі, колись була в захваті від його "Норвезького лісу". Але читала років 10 тому, вже нічого не пам'ятаю, крім того, що книга дуже сподобалася.

[GalinaGG]

А я больше по художественной литературе. Сейчас читаю "Дом в котором" Мариам Петросян и "Пожарника" Джо Хилла.

[Yadik]

Гузель Яхина "Зулейха открывает глаза" - книга, в якій люди різної національності, культури, віросповідання, віку, достатку опиняються у Тайзі, об"'єднані однією спільною метою - вижити в новому суворому світі, не маючи для цього майже нічого. Головна героїня, Зулейха, - татарка з відповідним релігійним світоглядом теж бореться за життя, причому не тільки своє...Цікаво, місцями жорстоко.

[Exek]

https://readrate.com...one-should-read

перелік цікавих книг

[Yadik]

З приводу Муракамі, колись була в захваті від його "Норвезького лісу". Але читала років 10 тому, вже нічого не пам'ятаю, крім того, що книга дуже сподобалася.

Харукі Муракамі "Норвезький ліс" - книга спокійна, меланхолічна, депресивна...Така туга і приреченість у житті головних героїв, більшість з яких - молодь...Вони такі одинокі у своїх печалях, тому й тягнуться одне до одного, але і цього виявляється замало.Головний герой - юнак, описує своє студентське життя, думки, переживання, радощі й печалі, цікаво читати  про життя з точки зору чоловіка.У книзі присутні інтимні сцени, які органічно вписуються в сюжет і саме життя героїв.Рекомендую!

[Polinka78]

«Дом на краю ночи» - Casa al Bordo Della Notte Кетрін Беннер. Ця, на перший погляд, трохи казкова історія, затягла мене з першої сторінки. Я наче перенеслася на маленький, богом забутий італійський острівець Кастелламаре, наповнений запахами бугенвілій і базиліку, де всі знають один одного і де, здавалося б, нічого цікавого не може відбуватися, крім щорічного фестивалю святої Агати, - ця атмосфера поглинає тебе з головою, здається, ти сам сидиш в старому барі Дому на краю ночі з чашечкою кави чи склянкою лімончелло, бачиш всі події на власні очі і переживаєш їх так же палко, як і мешканці острову... Це історія життя 4-поколінь однієї сім‘ї, яка почалася з приїзду на острів самотнього молодого лікаря, розповідь про життєві цінності, про те, наскільки відносно все в цьому житті, про любов - хай не палку і пристрасну, але тривалу і справжню, про радості і розчарування, а також, про чудеса, які трапляються і без всілякої містики Також фоном проходять знакові події 20-21 ст - Друга світова війна, перехід Італії на євро, економічна криза.
Світла, неспішна, приємна книга - рекомендую!

[Yadik]

"Убить пересмешника" Харпер Ли - роман, який показує мудрість батька при вихованні своїх дітей.А діти як діти, то халабуда на дереві, то страшні вигадки, щоб налякати одне одного...Тема взаємовідносин між білими і чорними чи не головна у цій книзі, бо батько (адвокат) захищає в суді чорного не зважаючи майже на 100% осуд оточуючих.По гарячих слідах подивилася фільм (1962 року), отримала море задоволення від перегляду, таке ретро.Син теж дивився із задоволенням.

"Хижина дяди Тома" Гарриет Бичер-Стоу - книга, яка описує жах рабовласництва в Америці, безправність чорних, знущання білих, де продажа рабів - звична справа, їх загибель на плантація - не більше ніж нова стаття витрат.Але серед усього цього трапляється і нормальне людське відношення одне до одного не залежно від кольору шкіри.Книга насичена вірою в Бога не зважаючи ні на що.Читала її кілька разів, згадала про неї після "Убить пересмешника" і вирішила перечитати знову, про що не шкодую, бо вона зачіпає за живе.

[mnadiyka2009]

Что скачать почитать в поезд?
Прочитала Люко Дашвар.Может какой роман современный? нравятся наши писатели
Что посоветуете?

[smakovska]

Что скачать почитать в поезд?
Прочитала Люко Дашвар.Может какой роман современный? нравятся наши писатели
Что посоветуете?

Лис "Століття Якова"

[mnadiyka2009]

Лис "Століття Якова"

Это историческая книга?
Историческихпросто не перевариваю....не моё

[Polinka78]

Тоді Галину Вдовиченко спробуйте