7265 відповідей у цій темі

[Mama Tanja]

А в какой садик вы ходите? На сколько малышку оставляете?

Ходим в 77, оставляю на пол дня, перед сном забираю. Сначала оставляла на 1,5-2 часа, потом до сна. С понедельника уже откроется наша группа, будем пробовать спать. Сегодня пришла забирать, а она уже спать укладывается))) Все бы ничего, если бы не хулиганила.

[Lili-Liliya]

Мы вот тоже идем в понидельник в сад, знакомится ))) Пробовать. Очень переживаю 

Юля, а как вы в детсад устроились?! Нас никак брать не хотят - говорят, что слишком маленький... Даже не знаю, что делать(

[juliy]

Юля, а как вы в детсад устроились?! Нас никак брать не хотят - говорят, что слишком маленький... Даже не знаю, что делать(

 

Мы идем в сад-ясли №60... В ясли берут с полтора года.(знаю тех кто сдавал и в год) Заведующая попросила здать благотворительный взнос, после этого сказала первого числа приходить с документами, знакомится с воспитателями и т.д

[Orille]

Ходим в 77, оставляю на пол дня, перед сном забираю. Сначала оставляла на 1,5-2 часа, потом до сна. С понедельника уже откроется наша группа, будем пробовать спать. Сегодня пришла забирать, а она уже спать укладывается))) Все бы ничего, если бы не хулиганила.

 

І ми такі ж. Ходимо до 12, з наступного тижня, коли нарешті наші вихователі з'являться, будемо на сон залишатися. Правда вчора-сьогодні не пішов - нежить та кашель.

Для мене важливо, щоб стрес для дитини був мінімальним. Ми багато гралися, обговорювали садок і правила поведінки в ньому, що там роблять, як знайомитися з дітками тощо. По декілька разів говорила, що ось прийдеш в групу, ви зробите те й те, а потім я прийду за тобою і підемо додому. І я бачу результати - син жодного разу не плакав, з дітьми грається, їсть. В нас в групі є діти, які з ранку і до вечора сидять ридають, не їдять, не сплять, чекають на маму. Для мене не зрозуміло, як можна прийти, закинути свою дитину в групу і піти на весь день, а вихователі, які й самі через день міняються, мають цією дитиною займатися. 

[felice]

І ми такі ж. Ходимо до 12, з наступного тижня, коли нарешті наші вихователі з'являться, будемо на сон залишатися. Правда вчора-сьогодні не пішов - нежить та кашель.
Для мене важливо, щоб стрес для дитини був мінімальним. Ми багато гралися, обговорювали садок і правила поведінки в ньому, що там роблять, як знайомитися з дітками тощо. По декілька разів говорила, що ось прийдеш в групу, ви зробите те й те, а потім я прийду за тобою і підемо додому. І я бачу результати - син жодного разу не плакав, з дітьми грається, їсть. В нас в групі є діти, які з ранку і до вечора сидять ридають, не їдять, не сплять, чекають на маму. Для мене не зрозуміло, як можна прийти, закинути свою дитину в групу і піти на весь день, а вихователі, які й самі через день міняються, мають цією дитиною займатися.

что значит закинут ребенка в группу? а если мама работает?

[Lili-Liliya]

Мы идем в сад-ясли №60... В ясли берут с полтора года.(знаю тех кто сдавал и в год) Заведующая попросила здать благотворительный взнос, после этого сказала первого числа приходить с документами, знакомится с воспитателями и т.д

А мне заведующие в двух садиках отказали - до двух лет никак брать не хотят (

[Mama Tanja]

У нас в группе тишина, никто не плачет. Может потому что группа сборная и много бывалых деток, новеньких меньше. С понедельника пойдем в свою группу, хоть бы и там так было. У детей же цепная реакция, один зарыдает за мамой, другие подхватят.

[ТАНИКА]

В понеділок збираємось в садок, місяць сиділи вдома "оздоровлювались". Нові вихователі, нова група, та боюсь я болячок. Так стрьомно, що знову буде так як в минулому році (3 дні в садку, місяць дома)... може їй "респіброн" подавать для прфілактики чи щось інше?.

[Ipiha]

І ми такі ж. Ходимо до 12, з наступного тижня, коли нарешті наші вихователі з'являться, будемо на сон залишатися. Правда вчора-сьогодні не пішов - нежить та кашель.

Для мене важливо, щоб стрес для дитини був мінімальним. Ми багато гралися, обговорювали садок і правила поведінки в ньому, що там роблять, як знайомитися з дітками тощо. По декілька разів говорила, що ось прийдеш в групу, ви зробите те й те, а потім я прийду за тобою і підемо додому. І я бачу результати - син жодного разу не плакав, з дітьми грається, їсть. В нас в групі є діти, які з ранку і до вечора сидять ридають, не їдять, не сплять, чекають на маму. Для мене не зрозуміло, як можна прийти, закинути свою дитину в групу і піти на весь день, а вихователі, які й самі через день міняються, мають цією дитиною займатися. 

Всі дітки по різному адаптацію проходять. Дехто відразу починає нормально ходити, дехто півроку-рік адаптується. А у вихователів це робота, вони повинні займатися дитиною. У Насті більше ніж через рік відвідування садка почалась така от "адаптація", коли нічого не хотіла робити в садку, стояла на одному місці, вранці ридала за мамою...

[Orille]

что значит закинут ребенка в группу? а если мама работает?

 

А до чого тут працює мама чи ні? Я теж працюю, це не заважає мені в нормальному настрої без криків зайти в садочок, привітатися, парою слів перекинутися з вихователькою, передати їй малого та піти. А коли мама зла як мігера, бо донька "знов закатала істеріку" зайшла до роздягальні, рявкнула "перевзувайся, все одно підеш", потім повела до групи, двері за нею зачинила і пішла, вихователям ні слова хто це прийшов (а вихователі тимчасові і дітей не знають), то виглядає це як впихнула. Я це спостерігала зранку, а по обіді бачила цю ж дівчинку, всю в сльозах, яка буквально чиплялася за мене і питала де моя мама. Потім її повели спати, тож мами до вечора не буде. Та мама ж могла зранку нормально передати дитину іншому відповідальному дорослому (як радять психологи), і дивись адаптація б пройшла легше для всіх.

 

Всі дітки по різному адаптацію проходять. Дехто відразу починає нормально ходити, дехто півроку-рік адаптується. А у вихователів це робота, вони повинні займатися дитиною. У Насті більше ніж через рік відвідування садка почалась така от "адаптація", коли нічого не хотіла робити в садку, стояла на одному місці, вранці ридала за мамою...

 

В принципі погоджуюсь, всі дітки різні і вихователі мають шукати до них підхід. Просто в мене склалося враження, що деяким батькам аби скоріше дитини позбутися і зайнятися своїми справами, а що там відбувається в садочку їх не обходить . В групі, куди ходить донька куми, одна дівчинка дуже складно адаптувалася, сиділа взимку одягнена в групі, намагалася залізти в шухладку для одягу, вихователька та психолог нічого не могли вдіяти, а мама не переймалася і також вважала, що садок повинен. 

[Лавина]

Я це спостерігала зранку, а по обіді бачила цю ж дівчинку, всю в сльозах, яка буквально чиплялася за мене і питала де моя мама. Потім її повели спати, тож мами до вечора не буде. Та мама ж могла зранку нормально передати дитину іншому відповідальному дорослому (як радять психологи), і дивись адаптація б пройшла легше для всіх.

Коли син ходив ще в садочок (десь йому було) у нас в групі теж була така дитина (дівчинка), яка до всих батьків підходила, обнімала і говорила "моя мама, моя папа", але там в сім’ї були негаразди (мама облаштовувала своє особисте життя, а на дитину було дійсно начхати)

[felice]

А до чого тут працює мама чи ні? Я теж працюю, це не заважає мені в нормальному настрої без криків зайти в садочок, привітатися, парою слів перекинутися з вихователькою, передати їй малого та піти. А коли мама зла як мігера, бо донька "знов закатала істеріку" зайшла до роздягальні, рявкнула "перевзувайся, все одно підеш", потім повела до групи, двері за нею зачинила і пішла, вихователям ні слова хто це прийшов (а вихователі тимчасові і дітей не знають), то виглядає це як впихнула. Я це спостерігала зранку, а по обіді бачила цю ж дівчинку, всю в сльозах, яка буквально чиплялася за мене і питала де моя мама. Потім її повели спати, тож мами до вечора не буде. Та мама ж могла зранку нормально передати дитину іншому відповідальному дорослому (як радять психологи), і дивись адаптація б пройшла легше для всіх.


В принципі погоджуюсь, всі дітки різні і вихователі мають шукати до них підхід. Просто в мене склалося враження, що деяким батькам аби скоріше дитини позбутися і зайнятися своїми справами, а що там відбувається в садочку їх не обходить . В групі, куди ходить донька куми, одна дівчинка дуже складно адаптувалася, сиділа взимку одягнена в групі, намагалася залізти в шухладку для одягу, вихователька та психолог нічого не могли вдіяти, а мама не переймалася і також вважала, що садок повинен.

есть дети, с которыми чем больше говоришь, тем больше слез и истерик, успокаиваются более-менее при отсутствии мамы, если видят чужую маму, опять могут начать плакать, а вы сразу ярлыки навесили

в нашей группе есть такой мальчик, наличие/отсутствие уговоров не влияют на картину: плачет всегда, ждет маму, при виде другой мамы опять начинает плакать, но никто ни разу не сказал, что его мама закинула в группу и ушла на целый день

[Аделаида]

А до чого тут працює мама чи ні? Я теж працюю, це не заважає мені в нормальному настрої без криків зайти в садочок, привітатися, парою слів перекинутися з вихователькою, передати їй малого та піти. А коли мама зла як мігера, бо донька "знов закатала істеріку" зайшла до роздягальні, рявкнула "перевзувайся, все одно підеш", потім повела до групи, двері за нею зачинила і пішла, вихователям ні слова хто це прийшов (а вихователі тимчасові і дітей не знають), то виглядає це як впихнула. Я це спостерігала зранку, а по обіді бачила цю ж дівчинку, всю в сльозах, яка буквально чиплялася за мене і питала де моя мама. Потім її повели спати, тож мами до вечора не буде. Та мама ж могла зранку нормально передати дитину іншому відповідальному дорослому (як радять психологи), і дивись адаптація б пройшла легше для всіх.

Я, пока веду ребенка в садик, СОРОК МИНУТ слушаю "мама, не хочу, мама, не пойду, мама, домой, неееет, не пойду в садииииик". В тот момент, пока мы доходим до садика, я не то что мегера...   Естественно, наш приход в садик выглядит как впихивание ее в группу и мой побег. И да, я в курсе, что она вполне может плакать перед сном в обед - она и дома капризничает перед сном, просто потому, что устает. 

И это не адаптация. В садике(каждый день спрашиваю у воспитателей, иногда звоню) - ребенок адекватно себя ведет, играет, участвует в занятиях, ест, спит, и т.д. 

 

Я к чему - вы можете понятия не иметь о том, что происходит на самом деле.

[ТАНИКА]

есть дети, с которыми чем больше говоришь, тем больше слез и истерик, успокаиваются более-менее при отсутствии мамы, если видят чужую маму, опять могут начать плакать, а вы сразу ярлыки навесили

в нашей группе есть такой мальчик, наличие/отсутствие уговоров не влияют на картину: плачет всегда, ждет маму, при виде другой мамы опять начинает плакать, но никто ни разу не сказал, что его мама закинула в группу и ушла на целый день

у Ані в групі був такий хлопчик, чим більше його заспокоювали, звертали на нього увагу тим дужче він плакав.Тільки його залишали у спокої заспокоювався й сидів (правда не грався, тримав носовичок, спостерігав). нічого, звик)

[Mila*]

Глебу нравится в садике, утром идет с удовольствием, просыпается с радостью в 6-15, по дороге говорит, что хочет в садик. Как только переступаем порог группы - все слезы, истерика... А сейчас так вообще прикольно - заходит, улыбается, переодевается, идет в группу, потом резко разворачивается и назад "Хочу к маме"... Воспитатель отдирает от меня и заносит в группу. Пока я обуюсь - уже тишина, никто не плачет... А я убегаю, так как мне на работу, а еще старшего нужно завести...

Отмечу, что Саня, старший сын, в садике практически не плакал, и спать остался чуть ли не на второй день.

Так что да - не вешайте ярлыки на таких мам как я. Все дети разные. У меня уже два примера есть.

[Асмо]

Роберт демонстрирует многие типичные реакции на расставание: цепляется за мать, постoянно требует внимания, в саду выглядит спокойным и взаимодействовует с другими детьми, разражается плачем, когда он уходит с ней... Судя по всему, то обстоятельство, что в саду он не плачет, убеждает его мать, что все это только "шоу". Что нужно этой матери, чтобы понять, что ее сын страдает на самом деле? Чтобы он безостановочно рыдал в садике? Никто не плачет так долго. Даже после катастроф и несчастий человек плачет какое-то время, затем возвращается к обычному распорядку дня. Люди не плачут безостановочно ни на похоронах, ни в больнице, ни в тюрьме, ни в концлагере. Когда они прекращают плакать и пытаются примириться со своим положением, это не означает, что они перестали страдать. (с) Гонсалес

Согласна с Катей, спасибо за хороший пример, как можно начинать дома подготавливать ребенка к садику. Если ребенку все равно будет тяжело, это еще не повод, не пытаться сгладить ему страдания.

[juliy]

Сегодня отнесла документы в садик,приняли нас в группу "Курчатко". В группе пока что 10чел (ясли), что очень радует)

[Yadik]

Пішли сьогодні перший день у молодшу групу, на жаль, без сліз не обійшлося.Будемо звикати заново!

[nana]

И мы сегодня пошли в новый сад первый день. Слезы ручьем, тянет руки,  просил меня не " оставлять одного  с чужими людьми", потом, когда понял,что я его все равно оставлю, сказал "что я  предательница".   Воспитатель забрала сына, я со слезами добрела до работы. Позвонила воспитателю, вроде вел себя неплохо,перестал плакать, но в отказе кушать, а к обеду снова слезы на глазах - сказали забрать,что-бы не травмировать психику, завтра еще до обеда, потом будем пробовать оставлять на целый день.Помню, как я оставляла сына в предыдущем саду, он тогда еще плохо говорил, но тоже плакал, а когда пришла забирать, все детки бежали к мамам, а мой стоит и не идет - не мог простить что я его оставила. И так - неделю.Два месяца готовила к новому саду , говорили, обсуждали, ходили на площадку, вроде теоретически был готов, на практике все иначе.

[ириска]

И мы сегодня пошли в новый сад первый день. Слезы ручьем, тянет руки,  просил меня не " оставлять одного  с чужими людьми", потом, когда понял,что я его все равно оставлю, сказал "что я  предательница".   Воспитатель забрала сына, я со слезами добрела до работы. Позвонила воспитателю, вроде вел себя неплохо,перестал плакать, но в отказе кушать, а к обеду снова слезы на глазах - сказали забрать,что-бы не травмировать психику, завтра еще до обеда, потом будем пробовать оставлять на целый день.Помню, как я оставляла сына в предыдущем саду, он тогда еще плохо говорил, но тоже плакал, а когда пришла забирать, все детки бежали к мамам, а мой стоит и не идет - не мог простить что я его оставила. И так - неделю.Два месяца готовила к новому саду , говорили, обсуждали, ходили на площадку, вроде теоретически был готов, на практике все иначе.

Успехов вам на новом месте и поменьше слез  . А почему сад поменяли?