438 відповідей у цій темі

[Coffetka]

Первое, что бросается в ухо,когда в Полтаву попадаешь - это суржиковый говорок. Почему люди говорят на этой непонятной смеси?Почему не на украинском или хотя бы русском? Очень бы не хотела, чтобы мой ребенок стал суржиковым (( В семье у нас говорят на украинском и на русском, суржик никто не употребляет, но ведь пойдет в сад, в школу, на улицу - по племяннице знаю - нахватается ВОПРОС: считаете ли вы этот факт неприемлемым и,если да, то как боретесь? Обращаете ли внимание своих деток на правильное произношение и вообще,культивируете ли грамотную речь?

[Мама Лена]

Грамотную речь стараемся прививать, но от суржика вы никуда не денетесь. Он есть везде, у каждого региона свой говор и акцент. Причем во всех странах.

[Try]

о ведь пойдет в сад, в школу, на улицу - по племяннице знаю - нахватается

Да, мой сын пошел в школу и меня первое время аж передергивало, когда слышала перекрученные слова. Никуда от этого не деться, разве что изолировать ребенка от общества .
Я для себя решила сейчас его не одергивать, не травмировать постоянными придирками. Подрастет и сам станет фильтровать, я надеюсь.

[Ozzz]

Якби ви знали, яким рідним мені зараз здається полтавський суржик. Чую у натовпі - і душа радіє - земляк пішов. Звичайно, я намагаюсь уникати перекручених слів, постійно виправляю і себе, і чоловіка. Але чистої, літературної мови я зараз не чую ніде (ні української, ні російської). Тому я сильно не напрягаюсь з цього приводу (як каже моя бабулька "не було б більшого горя").

[ОЛЯ]

Я не вижу никакой трагедии в этом. Мы с мужем дома общаемся на русском языке. Сейчас моему сыну 6 лет и он ходит в садик, смотрит ТВ, ходит к бабушке (бабушка с дедушкой коренные полтавчане и у них 100%-ый полтавский суржик не путать с говором жителей из сельской местности) и иногда у него проскальзывают слова ничего подрастет начнет фильтровать. Я же научилась могу на русском, могу на украинском, а могу и на суржике Я больше переживаю за русскую грамматику. Сейчас этому в школе не уделяют много внимания, весь упор на украинский, английский. А мне бы хотелось что мой сын умел грамотно писать по-русски. Я считаю вот это важно.

[Kesnia]

Мы дома разговариваем на русском языке, а в садике детей учат украинскому, вот и получится что ребенок будет говорить на "суржике". Можно было бы избежать этого если бы мы дома говорили на украинском, но муж не может и не знает языка.

[felice]

я переехала в Полтаву 8 лет назад, сама коренная крымчанка, поэтому суржика никогда не слышала (языки нацменьшинств - да, а вот такого как здесь - нет), по окончании школы собиралась поступать на филологический, но пошла учиться в другом направлении. Честно признаюсь, было очень тяжело привыкать к этому "языку", первые несколько лет вообще не могла спокойно ездить в общественном транспорте, мужа постоянно исправляла ( он у меня коренной полтавчанин), а когда пошла работать, поняла, что все это бесполезно, невозможно искоренить эту малограмотность (считаю суржик проявлением малограмотности ), тем более, что во многих полтавских организациях даже документооборот ведется на суржике, иногда такое напишут , когда это делают дяденьки и тетеньки предпенсионного и пенсионного возраста - понять еще как-то можно, но когда так говорят и пишут молодые люди -.... Сына уже стараюсь так откровенно не исправлять, надеясь, что позже сам начнет фильтровать

[merkysha]

Про малограмотность это вы зря!я по образованию укр.филолог,разговариваю на суржике,так как росла в таком социуме.могу разговаривать правильно (на работе,в эфире),но в жизни повседневной говорю так,как мне удобно!

[Helene]

Я больше переживаю за русскую грамматику. Сейчас этому в школе не уделяют много внимания, весь упор на украинский, английский. А мне бы хотелось что мой сын умел грамотно писать по-русски. Я считаю вот это важно.

Полностью с Вами согласна, Оля. И моё мнение тоже, что грамотный русский язык - это действительно очень важно, и мне лично тоже хотелось бы, чтобы моя дочка грамотно писала и общалась на русском. Я думаю, всё зависит от нас самих. Если Вы грамотны, то вполне можете научить своего ребёнка быть таким же. Считаю, что на школу особо полагаться в этом плане нельзя. Что касается именно грамотной русской речи, то всё в Ваших руках.

[nadin]

Мы дома разговариваем на русском языке, а в садике детей учат украинскому, вот и получится что ребенок будет говорить на "суржике". Можно было бы избежать этого если бы мы дома говорили на украинском, но муж не может и не знает языка.

Аналогично! С садика ТАКОЕ приносит страх. Но она еще маленькая, даже на исправления пока особо не реагирует.

[Deleted_User]

людина адаптується до тих умов, в яких існує. Хтось легше, хтось важче; хтось повільніше, хтось швидше. І це нормально. 10 років тому переїхала до Полтави і дуже хвилювалася саме за мову. Чоловік сюди приїхав на 3 міс. раніше і я його допитувала"скажи, якою мовою там розмовляють? Це ж ПОЛТАВА - духовна скарбниця і т.д." чоловік відповів, що російсько-українською - це мене дуже здивувало! з іншого боку - зраділа, що не буду почуватися "чужинкою", бо у нас на Хмельниччині теж розмовляють рос-укр.. Але у кожного регіону свої діалекти. далі про цікаве. буває часом, що таксисти (я полюбляла раніше з ними поговорити), або інші люди, з якими стикаєшся помічають, що я не місцева (тобто чують західний акцент) коли буваю у батьків, то вони мені говорять, що вже у мене акцент "полтавський". і був випадок - зустріла друга дитинства, з яким дааавно не бачились. він одразу сказав, що розмовляю "по-полтавськи". ось така чудасія часом буває. ще хотіла сказати таке. Часто переходжу на мову співрозмовника. На роботі більш-менш себе контролюю, а в побутовій мові - як вийде. ось і на форумі весь час спілкувалася мовою форуму - так було простіше. Зараз перейшла на українську (тренуюсь, бо скоро на роботу). Не знаю тільки, чи довго втримаюсь

[nadin]

ось і на форумі весь час спілкувалася мовою форуму - так було простіше.
Зараз перейшла на українську (тренуюсь, бо скоро на роботу).
Не знаю тільки, чи довго втримаюсь

А я-то думаю, что это на тебя нашло. Раньше писала на русском, а тут на тебе.

[Deleted_User]

А я-то думаю, что это на тебя нашло. Раньше писала на русском, а тут на тебе.

сама в шоці!!!!

[Ozzz]

невозможно искоренить эту малограмотность (считаю суржик проявлением малограмотности )

Малограмотність в масштабах області? Ні, не думаю. Це, скоріше, традиція, така собі пікантна родзинка, місцевий колорит
Знаю багатьох справді розумних людей, що спілкуються між собою на суржику (а як інакше, якщо так розмовляли батьки-друзі-сусіди).

[Deleted_User]

оцей колортний суржик і є діалектами, які притаманні кожній області, регіону.... щось типу того, як одні назвають сковорідка, інші сковорода, а треті - пательня (це у мене на малій батьківщині так кажуть))))))

[Сана]

Про малограмотность это вы зря!я по образованию укр.филолог,разговариваю на суржике,так как росла в таком социуме.могу разговаривать правильно (на работе,в эфире),но в жизни повседневной говорю так,как мне удобно!

100% согласна и разделяю это мнение. Сама в жизни говорю на суржике, хотя приятнее слышать чистую речь, особенно украинскую. Но не такую как на канале СТБ. Не могу никак привыкнуть к ихним "в этері", "евро", "Путин" (читати українською). Меня больше коробит, когда пишут неграмотно. Причем не сложные слова, где в словарь лучше заглянуть, а такие как "што-то" вместо "что-то", "севодня" вместо "сегодня", "лудше" вместо "лучше", "сибе" вместо "себе". Типа "Як казю, так і писю". Про опечатки речь не идет.

[Гелла]

Ох, Mama Mary, мені самій іноді так хочеться на форумі писати українською, але роки спілкування в інтернеті виробили звичку російськомовного онлайн-спілкування.

Щодо нашої сім'ї, ми двомовні - я з дитинства говорила українською, чоловік - російською, навчався в російськомовній школі. Але дома намагаємося спілкуватися українською. Якщо не зважди, то хоча б з дитиною говоримо саме правильною українською. Сама суржик страшенно не люблю, але нам нікуди не подітися від впливу російської мови, тому суржик для Полтави це вже майже офіційна мова
Дуже дратують русизми, які дитина приносить із садочка. І якщо я спочатку її виправляла, то зараз просто прошу "Кіра, давай говорити або російською, або українською" і дитина вже тоді переходить на українську.
Також погоджуся з ОЛЯ, нинішнім учням дуже не вистачає саме грамотності як в українській, так і в російській мовах. Але це, на мою думку, більше залежить не від школи, а від їх особистого ставлення до книг та читання.

[Гелла]

одні назвають сковорідка, інші сковорода, а треті - пательня (це у мене на малій батьківщині так кажуть)

Мого батька до цього часу жартома називають деякі знайомі "западенцем" за деякі його вирази (пательня, ровер, ґишка...) І це при тому, що він з 1970-го року живе на Полтавщині.

Меня больше коробит, когда пишут неграмотно.

Коли я навчалася в школі, у паралельному класі вчителька української мови так і говорила: "ходю, сидю..."
Але неграмотність це проблема не лише української мови чи суржика Інколи в інтернеті такі "перли" зустрічаєш російською мовою!...

[Deleted_User]

до речі про школи і садочки. ой як ми з чоловіком засмучувалися, коли синочок із садочка приносив такі "перли". ми його весь виправляли.
у школі ситуація повторилась, ПРОТЕ, коли говорить про побутові речі - то використовує суржик, коли по навачальній програмі (уроки обговорюємо, різні завдання) - то чудо!!!!! говорить чистою українською !!!!!!!!!!!!!! Отакі вони наші дітки - ВСЕ МОЖУТЬ!!!

Мого батька до цього часу жартома називають деякі знайомі "западенцем" за деякі його вирази (пательня, ровер, ґишка...) І це при тому, що він з 1970-го року живе на Полтавщині.

Лєн, а раніше де жив? якщо не секрет? бо ровер - це точно Тернопіль, або Рівне, або Львів .....

[Гелла]

Лєн, а раніше де жив? якщо не секрет? бо ровер - це точно Тернопіль, або Рівне, або Львів .....

Вінницька область У нього в селі взагалі суміш російської, української, польської та вірменської мов, інколи такі унікальні слова можна почути!